Здається, мені потрібен психотерапевт. Допоможіть вибрати

Перегляди:
2402
Автор:
Олександр Міхедов
Дата:
Здається, мені потрібен психотерапевт. Допоможіть вибрати

Артем Марков / theБабель

Цілком можливо, що вам не здається. Серед європейських країн Україна займає перше місце за кількістю людей із психічними розладами. Щорічно пацієнтами психіатричних лікарень стають майже два мільйони українців, а від різних порушень нервової системи страждає кожен третій. Кореспондент theБабеля Олександр Міхедов з'ясував, чим психотерапевт відрізняється від психолога, де шукати розумного фахівця і як не натрапити на дилетанта.

Невже все так серйозно?

Так, і проблема актуальна не тільки для України. За даними ВООЗ, у всьому світі депресія діагностована у 300 мільйонів чоловік, біполярний розлад — у 60 мільйонів, а шизофренія — у 23 мільйонів. У багатих країнах приблизно від третини до половини людей із психічними розладами не отримують лікування. У державах з низьким і середнім рівнем доходів ситуація ще гірша — кількість таких людей сягає 85%.

Психічні захворювання нерідко призводять до суїцидів. Так, у країнах з високим рівнем доходів спостерігається прямий зв'язок депресії та алкогольної залежності з самогубствами. Оскільки психічне здоров'я позначається на продуктивності, страждає і світова економіка. Лише тривожні розлади і депресія коштують їй трильйон доларів щорічно.

Ще в 2013 році ВООЗ запропонувала Комплексний план в галузі психічного здоров'я на 2013—2020 роки. Однак це лише рекомендації, дотримуватися їх чи ні — кожна країна вирішує самостійно. В Атласі психічного здоров'я за 2017 рік ВООЗ хоч і повідомляє про успіхи деяких країн, але пояснює, що кадрів усе одно мало, а в сферу інвестують недостатньо.

Психіатр, психотерапевт, психоаналітик, психолог — можете пояснити, у чому різниця?

Психіатр — це лікар з дипломом зі спеціальності «Психіатрія». На відміну від психотерапевта та психолога, він має право визначати діагнози та призначати медпрепарати. Психіатр може працювати як з важкими психічними захворюваннями, на кшталт шизофренії, так і з менш серйозними порушеннями, наприклад тривожними розладами.

Психотерапевт — це психіатр або психолог, який отримав додаткову освіту в галузі психотерапії. Його головна «зброя» — слово. Виписувати ліки він не має права, і якщо без них не впоратися, то психотерапевт і психіатр працюють у парі. До психотерапевта йдуть з найширшим спектром проблем: фобіями, страхами, депресіями, нав'язливими ідеями.

Психоаналітик — це психотерапевт, який практикує психоаналіз — метод, розроблений Зигмундом Фрейдом на початку XX століття. Образ, який ми часто бачимо в кіно: клієнт лежить на кушетці і розповідає свої сни або називає першу асоціацію до слова — приклад сеансу психоналізу.

Психолог не є лікарем, це людина з гуманітарною освітою за напрямком психологія. Психологи — швидше порадники: вони допомагають тверезо оцінити ситуацію та знайти з неї вихід. Ставити якісь діагнози, тим більше призначати ліки, вони не можуть.

Психологічних шкіл так багато. Поясніть, у чому суть кожної і яка краща?

Класика психотерапії — психоаналіз, метод, з якого почалася історія психотерапії. Суть психоаналізу — у лікуванні розмовою: клієнт говорить про всі думки, почуття та асоціації. У процесі цих розмов формується новий досвід, який допомагає змінити життя.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) звертається до поглядів і переконань особистості. Усі люди по-різному сприймають світ і вибудовують свою систему уявлень про нього. Негативні установки — на кшталт «я нікому не потрібен», «щастя ще треба заслужити», «успіх — це не про мене» — рано чи пізно починають псувати життя. КПТ допомагає виявити ці неправильні налаштування і змінити їх.

У гештальт-терапії зосереджуються на емоціях і переживаннях. За концепцією цього методу, вони — ідеальний індикатор нашого справжнього ставлення до ситуації або людини. Наприклад, вас дратує колега на роботі, але ви кожен раз пригнічуєте свою агресію. Гештальт-терапевт допоможе з'ясувати, чому так відбувається та як налагодити стосунки, а не накопичувати негатив.

Психодрама — це, за своєю суттю, рольова гра. Завдяки їй можна на деякий час стати актором, «програти» власні страхи, переживання та внутрішні конфлікти. Володіти акторським талантом при цьому необов'язково — сенс методу в тому, щоб перенести здобутий ігровий досвід на реальні життєві ситуації.

Клієнт-центрована терапія базується на принципі «допоможи собі сам». Психотерапевт стає своєрідним «дзеркалом», у якому відображаються всі страхи і почуття клієнта, і він самостійно знаходить рішення своєї проблеми. До речі, Карл Роджерс, творець методу, першим замінив термін «пацієнт» на більш людяне «клієнт».

Під час ериксонівського гіпнозу психотерапевт ставить навідні питання, а клієнт входить у транс. У схожому стані ми перебуваємо кожен день — у момент, коли засинаємо, але ще не спимо. Вважається, що гіпноз дозволяє отримати доступ до внутрішнього досвіду, про який людина може й не здогадуватись.

Екзистенційна терапія підводить людину до осмислення свого життя, його можливостей та обмежень. Інакше кажучи, допомагає знайти сенс життя та змиритися з недосконалістю світу.

З наукового погляду, вкрай складно обґрунтувати ефективність того чи іншого методу. Найкраще вивчена когнітивно-поведінкова терапія, яка вважається «золотим стандартом» психотерапії. Але гарантувати, що саме вона вирішить вашу проблему, не може ніхто.

Як тоді зрозуміти, що метод «мій»?

Тільки за допомогою спроб і помилок: напрями потрібно «приміряти» на себе, поки не знайдеться дієвий. Іноді це вдається з першого разу, іноді ні. З психотерапевтом те ж саме. Часто буває, що спеціаліст знається на своїй справі, але допомогти конкретно вам він не в змозі. Наприклад, ви стали жертвою зґвалтування, а у терапевта немає досвіду роботи з тілесними травмами. Професіонал відразу ж порадить вам компетентного колегу.

Добре, на що звернути увагу під час вибору фахівця?

По-перше, на академічну освіту — вона повинна бути. Психотерапевти, зазвичай, навчаються на факультеті психіатрії або медичної психології, а після того здобувають спеціалізацію (стають, наприклад, гештальт-терапевтами).

У Європі та США психологи і психотерапевти повинні мати ліцензію, як лікарі чи адвокати. В Україні вона обовʼязкова лише для лікарів-психіатрів. Психотерапевту достатньо оформити ФОП та отримати сертифікат.

По-друге, важливі професійні межі: психотерапевт не консультує за їжу, взаємну послугу або «з дружби». Зі знайомими і тим більше родичами вони не працюють — у психотерапії вкрай важлива неупередженість.

Обов'язково дізнайтеся, чи відвідує психотерапевт особисту терапію та супервізію. Особиста терапія необхідна для всіх психотерапевтів — вони такі ж люди, зі своїми проблемами, що можуть позначатися на роботі (психотерапевт, який страждає від нерозділеного кохання, не зможе допомогти клієнту з такою ж проблемою). Супервізія — професійний погляд з боку. Психотерапевт розбирає свою роботу з більш досвідченим колегою (супервізором), шукає помилки, перевіряє методи на міцність.

Від послуг психотерапевта, який нехтує особистою терапією і супервізією, краще відмовитися — це все одно що тренер з фітнесу, який не займається спортом.

Я можу бути впевненим, що ніхто не дізнається про мої проблеми? Психотерапевти взагалі зберігають лікарську таємницю?

За законом, поняття «лікарська таємниця» існує тільки для психіатрів. Вони зобов'язані передавати матеріали про стан своїх пацієнтів іншим лікувальним закладам або органам.

У випадку з психотерапевтами все залежить скоріше від порядності конкретної людини. В Етичному кодексі Українського союзу психотерапевтів прописані морально-етичні аспекти їх роботи. Якщо ваш терапевт їх не дотримується, є сенс звернутися зі скаргою до професійного співтовариства, до якого він належить.

Професіонали розуміють важливість конфіденційності й навіть у роботі з супервізором намагаються її зберегти: не називають імена, вік, посаду та інші характеристики пацієнтів, за якими їх можна впізнати.

Як мені зрозуміти, що психотерапія працює?

Усе просто — ви повинні бачити і відчувати зміни. Якщо ви на межі розлучення, психотерапевт не буде переконувати зберегти шлюб. Його завдання — допомогти вам прийняти оптимальне рішення та впоратися з почуттями, які виникають під час терапії.

Іноді психотерапія завдає болю. Під час роботи може настати регрес, коли стає важко відвідувати сеанси. Часто це означає, що ви знайшли важливу больову точку. Такі моменти необхідно обговорювати зі своїм терапевтом.

І скільки сеансів потрібно, щоб вирішити проблему?

Усе дуже індивідуально. Щоб впоратися з гострою реакцією (наприклад, вас звільнили і ви пригнічені), може вистачити і 10 зустрічей. Але особистісні зміни починаються приблизно після 40 годин терапії. Психотерапія передбачає тривалу роботу, яка іноді розтягується на роки та навіть десятиліття.

Напевно, це дороге задоволення.

І так, і ні. Діапазон цін дуже широкий — від 200 гривень до 200 доларів за консультацію. Усе залежить від досвіду і регалій психотерапевта.

Якщо у вас обмежений бюджет, є сенс шукати фахівця-початківця. Початківець не означає «некомпетентний», це лише психотерапевт із мінімальним досвідом.

Також можна звернутися до студентів, які готуються отримати сертифікат психотерапевта. Для цього вони повинні описати кілька випадків: записати на диктофон розмову, розшифрувати її, проаналізувати та представити комісії. Це вигідно: ви терапевту надаєте матеріал для сертифікації, він вам — 10 недорогих (а то і взагалі безкоштовних) сеансів.

У деяких психотерапевтів є так звані «соціальні години», коли люди вносять символічну оплату (наприклад сплачують за оренду кабінету) або зовсім не платять за послугу.

На сайті Міністерства соцполітики є повний перелік центрів соціально-психологічної допомоги, де можна отримати безкоштовну допомогу. З 2015 року діє Всеукраїнська служба «Телефон довіри для всіх». У подібних організаціях працюють не психотерапевти, а психологи (часто волонтери), «заточені» під гостросоціальні проблеми, на зразок домашнього насильства або наркозалежності. Якщо ви, наприклад, боретеся з клептоманією, краще звернутися до платного фахівця.

І де його шукати?

Найефективніший спосіб — сарафанне радіо. Гарному психотерапевту, зазвичай, не потрібно шукати клієнтів — вони приходять до нього самі, за рекомендаціями друзів і знайомих.

У реєстрі фахівців Українського союзу психотерапевтів зібрані контакти психіатрів, психотерапевтів і психологів з 26 областей України. А на сайті Європейської асоціації психотерапії вказано адреси та телефони власників сертифікатів цієї Асоціації.

На тематичних сайтах — наприклад, У психолога, Псі-практис, B17.ru — психотерапевти не тільки пропонують свої послуги, але й пишуть статті або відповідають на запитання користувачів. Подача матеріалу й манера відповідей часто допомагають зрозуміти, «ваша» це людина, чи ні.

Контакти психотерапевтів можна пошукати й на медичних сайтах-агрегаторах — Doc.ua або «Лікарні», а також у Народному рейтингу лікарів, де користувачі активно обговорюють фахівців і діляться враженнями від їх роботи.

Джерела
  • Готувати матеріал допомагали психолог, гештальт-терапевт Марія Шулик і юрист з медичного права Лісневська Наталія

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

The New York Times: Напружені відносини Росії та України викликали найбільший християнський розкол з 1054 року. Коротко

Автор:
Євген Спірін
Дата: