Здається, у мене емоційне вигоряння. Що робити?

Автор:
Олександр Міхедов
Дата:
Здається, у мене емоційне вигоряння.  Що робити?

Артем Марков / the Бабель

Емоційне вигоряння — популярний термін, особливо серед топ-менеджерів і «білих комірців». Вони використовують його з приводу і без: коли втомилися, хочуть змінити роботу, не можуть стерпіти колег і не бачать перспектив карʼєрного зростання. Як відрізнити, що з цього просто перевтома та нерви, а що загрожує «спалити» вас зсередини, розбирався кореспондент theБабеля Олександр Міхедов.

Що це таке?

Синдром емоційного вигоряння (СЕВ) можна розпізнати за кількома симптомами:

— емоційна спустошеність і моральна втома,

— наростання байдужості до професійних обов'язків,

— негатив щодо оточення,

— відчуття професійної неспроможності.

Усе це разом призводить до невротичних розладів.

Класичний приклад емоційного вигоряння — лікар, який ставиться до пацієнта не як до людини, а як до носія хворого органу. Однак СЕВ давно перестав бути «хворобою» медиків і просник практично в усі сфери.

Наприклад, ця проблема добре відома представникам IT-сфери. У липні 2018 року анонімна професійна соцмережа Blind склала рейтинг компаній з найбільшою кількістю «вигорілих» працівників. В опитуванні брали участь більше 11 тисяч осіб з 30 компаній Кремнієвої Долини. Найбільше «вигорілих» співробітників у Credit Karma — 70,73%, Twitch — 68,75%, а також у Nvidia — 65,38%. Найменший рівень стресу в Twitter — 43,90%, PayPal — 41,82%, Netflix — 38,89%.

Як відрізнити емоційне вигоряння від звичайної втоми?

Звичайна втома «лікується» вихідними — більшості людей, зазвичай, вистачає двох днів для цілковитого відновлення. Якщо після тривалої відпустки ви йдете на роботу втомленим і спустошеним — це, скоріш за все, і є емоційне вигоряння.

СЕВ і синдром хронічної втоми — одне й те саме?

Ні, синдром хронічної втоми безпосередньо пов'язаний із фізичним станом. Це розповсюджена проблема серед людей, які змушені багато працювати, мало спати та погано харчуватися. Однак часто хронічна втома і СЕВ «працюють» у парі. Наприклад, медики змушені не лише бачити нескінченні біль і страждання (що спричиняє емоційне виснаження), а ще й працювати в нічні зміни (тобто «вбивати» свій організм цілком конкретними діями).

«Вигоряють» лише керівники, чи посада або рід діяльності не має значення?

За Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-11), емоційне вигоряння слід відносити до явищ, пов'язаних із роботою, проте ця проблема набагато ширша. «Вигоріти» може й домогосподарка — від нескінченної побутової рутини, дружина — від тиску чоловіка (особливо якщо він її утримує), мама маленьких дітей, діти літніх батьків. Тому професійний статус тут ні до чого.

Що з усім цим робити? Як лікуватися?

Для початку все ж таки варто вдатися до класичного способу — взяти тайм-аут у вигляді відпустки. При вигорянні утворюється замкнене коло: нам погано, ми «забиваємо» на все навколо, починаємо погано їсти, порушується сон, рука тягнеться до пляшки або сигарети — і від цього стає ще гірше. Важливо розірвати його.

Необхідно дотримуватися того самого балансу роботи та особистого життя: приходячи додому, перемикатися на відпочинок, а не знову сідати за роботу, проводити час із рідними та близькими, більше спілкуватися з ними. Якщо ви самотні — займатися тим, що насправді приносить задоволення. Це можуть бути не тільки звичні кіно та книги, але й нестандартні захоплення, скажімо, колекціонування метеликів.

Ефективно боротися з вигорянням допомагає медитація. Для цього існують спеціальні програми: Headspace (iOS і Android), Calm (iOS і Android), Buddhify (iOS і Android).

А ось чарівної таблетки від СЕВ, на жаль, не існує. Це приблизно як намагатися збити температуру 37,2° жарознижувальними — неефективно та шкідливо. До медикаментів у подібних станах зазвичай вдаються, коли все більш серйозно — наприклад, якщо вигоряння призвело до глибокої депресії. На перших етапах розладу працює принцип «Допоможи собі сам».

Піти у відпустку я не можу, а звільнятися не хочу. Можна працювати й одночасно лікуватися?

Можна, але це напівзаходи. СЕВ як грип — теоретично можна й далі ходити на роботу, але стан буде тільки погіршуватися й нормально працювати все одно не вдасться. Рано чи пізно доведеться вдатися до «постільного режиму» — відпочинку.

Якщо варіант з відпусткою виключений, можна передати частину повноважень, змінити відділ, попрацювати над підвищенням кваліфікації — інакше кажучи, дати бій рутині. Паралельно можна почати працювати з психотерапевтом або психологом, який допоможе «утриматися на плаву», поки не з'явиться можливість відпочити.

І скільки сеансів потрібно, щоб вирішити проблему?

Усе залежить від ступеня вигоряння. Якщо він легкий, то циклу з 10 сеансів буде достатньо. Іноді вистачає навіть однієї консультації — людина розуміє, куди рухатися далі, і в змозі побудувати новий формат роботи. А ось задавнена стадія передбачає тривалу роботу.

А якщо не лікуватися, чим це може закінчитися?

Нічим хорошим. За даними наукових досліджень, емоційне вигоряння підвищує ризик атеросклерозу, змінює сприйняття болю і скорочує тривалість життя. У наближеній перспективі воно призводить до нервових зривів — особливо це актуально для топ-менеджерів.

Нещодавня історія з Ілоном Маском, який зізнався, що змушений працювати по 120 годин на тиждень, — доволі наочний приклад вигоряння керівника. Журналіст, який брав інтерв'ю, розповів, що під час розмови підприємець «то плакав, то сміявся».

Деякі люди «глушать» свій стан стимуляторами — цигарками чи алкоголем, чим лише погіршують ситуацію. Крім того, існує певний тип «вигоряючих» людей: вони повністю віддаються роботі, емоційно викладаються з приводу та без і просто не вміють відпочивати. Якщо цей підхід не змінити, історія повторюватиметься й на новій роботі. У таких випадках потрібно відразу йти до терапевта і працювати над першопричиною, а не «гасити пожежі».

Джерела
  • Готувати матеріал допомагала психолог, гештальт-терапевт Марія Шулик

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

В Індії мавпи до смерті закидали чоловіка цеглою

Автор:
Олег Панфілович
Дата: