Як не стати жертвою вішингу та смішингу? Кіберполіція опублікувала інфографіку та розповіла, що це за види шахрайства

Автор:
Олександр Нечай
Дата:
Як не стати жертвою вішингу та смішингу? Кіберполіція опублікувала інфографіку та розповіла, що це за види шахрайства

sebastiaan stam / Unsplash

Українська кіберполіція опублікувала інфографіку за двома найпоширенішими нині видами шахрайства — вішингом і смішингом у своєму Twitter.

Вішинг (від слів Voice — голосовий зв'язок і fishing — один із способів отримання логінів та паролів іншого користувача) — шахрай телефонує і шляхом переконання, випитування, обману вивідує в жертви особисту фінансову (найчастіше це номер банківської картки, термін її дії, cvv-код), іншу конфіденційну інформацію або змушує переказати кошти.

Twitter / Кіберполіція

Киберполиція розповіла, як діяти в разі вішингу:

1) Остерігатися небажаних дзвінків.

2) Запитати з якого номера телефонують.

3) Для перевірки дізнатися номер названої організації та зателефонувати за ним.

4) Не використовувати номер, вказаний невідомим (може бути підробленим або фальшивим).

5) Шахраї можуть знайти ваші дані в інтернеті (зокрема, в соцмережах). Знання цих даних — не доказ, що дзвонить не шахрай.

6) Не повідомляйте реквізити, PIN-код платіжної картки або пароль в системі «Клієнт-Банк». Працівники банків цього не вимагають.

7) Не переказцйте гроші за вимогою телефоном.

8) Дзвінок виявився шахрайством? Повідомте банк.

Також кіберполіція розповіла про новий вид шахрайства — смішинг (від слів «СМС» та «фішинг») — надсилання шахраями повідомлень із цікавими пропозиціями або попередженнями, з якими можна ознайомитися, перейшовши за посиланням або передзвонивши. За допомогою нього вивідують особисту фінансову таємницю чи конфіденційну інформацію.

Twitter / Кіберполіція

Як діяти:

1) Якщо прийшло несподіване СМС, не відкривайте посилання, додатки, зображення — спочатку перевірте, хто його надіслав.

2) Зберігайте спокій! Не поспішайте, перевірте всю інформацію перед тим як якось реагувати.

3) Не відповідайте на СМС, у яких просять PIN, пароль до системи «Клієнт-Банк» або облікові дані.

4) Відповіли на СМС, надали банківські реквізити, а потім запідозрили, що це смішинг? Негайно повідомте про це в банк!

Нагадаємо, хакери отримали доступ до даних про поїздки 30 тисяч військових і цивільних працівників Міністерства оборони США та даних їх кредитних карт. Кібератака могла статися кілька місяців тому, але Пентагон дізнався про злом лише 4 жовтня.


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо