28 років тому запустили перший у світі веб-сайт. Ось як виглядав би «Бабель» у 1990 році

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Двадцять вісім років тому, 20 грудня 1990 року, британський вчений з Європейської організації з ядерних досліджень (CERN) Тім Бернерс-Лі запустив перший у світі веб-сайт. Там описувалася нова технологія глобального обміну інформацією — «Всесвітня павутина», яка й стала основою для розвитку сучасного інтернету. «Бабель» згадує історію створення першої в світі веб-сторінки, а також появи та розвитку інтернету в Україні на початку 90-х. А ось так виглядала б головна сторінка theБабеля в 1990 році.

Перший у світі веб-сайт Тім Бернерс-Лі створив на своєму компʼютері NeXT, в CERN у Женеві.

За його задумом, проект мав допомагати вченим шукати і ділитися інформацією. Ідею глобальної системи комунікацій World Wide Web Тім Бернерс-Лі представив ще в 1989 році. «Розпливчасто, але цікаво», — прокоментував концепцію його начальник Майк Сендалл, але дав добро на її втілення.

Сайт для внутрішнього користування info.cern.ch зʼявився 20 грудня 1990 року. А першою в світі адресою веб-сторінки була http://info.cern.ch/hypertext/WWW/TheProject.html. На цьому сайті опублікували опис нової технології World Wide Web, заснованої на протоколі передачі даних HTTP, системі адресації URL і мові гіпертекстової розмітки HTML. Там же розʼяснили принципи установки та роботи серверів і браузерів, технічні деталі для створення веб-сторінки та інструкції з пошуку інформації в Інтернеті.

Скріншот першого сайту. У заголовку сторінки написано: «Ласкаво просимо у Всесвіт гіпертексту».

CERN

У серпні 1991 року Бернерс-Лі опублікував концепцію «Всесвітньої павутини» в кількох новинних інтернет-співтовариствах, а вже у 1993-му CERN виклала у відкритий доступ вихідний код гіпертекстового проекту. З того моменту почали зʼявлятися перші сайти компаній, організацій, новинних агентств і просто фан-сторінки, створені за цією технологією.

Історія українського сегменту інтернету почалася 19 грудня 1990 року, коли пʼятьом київським інженерам вдалося підʼєднатися до мережі Інтернет. «Це була реально бомба», — згадує Юрій Янковський, один з учасників цієї події. Навесні 1991 року створена Янковським і його колегами компанія «Технософт» офіційно отримала статус інтернет-сервіс провайдера.

Ще один вузол колективного доступу до мережі зʼявився в 1990 році в київському Палаці піонерів і школярів на вулиці Січневого Повстання (тепер вона називається Івана Мазепи). Зараз це Міжнародний центр інформаційних технологій INT.

Наступним до інтернету підключився Харків. Група фахівців під керівництвом Ігоря Михайленка організувала вузол колективного доступу до мережі на базі телефонно-телеграфної станції.

Восени 1991 року почалися переговори з Адміністрацією адресного простору мережі Інтернет (IANA) про виділення Україні власного домену. І вже 1 грудня 1992 офіційно зареєстрували домен ua, який українські фахівці адміністрували на громадських засадах.

Тодішня швидкість інтернету здається смішною сучасним користувачам — лише 2,5 Кб/с. Сьогодні середня швидкість інтернету в Україні в 20 тисяч разів вища — близько 50 Мб/с. Але це був, за словами Янковського, «світоглядний прорив». «Коли був переворот у Москві в 1991 році, КДБ взяв під контроль усі канали звʼязку. За винятком інтернету — вони просто не знали, що існує така міжнародна мережа звʼязку. А інтернет працював і розповідав, що відбувається в Києві та Москві».

Янковський згадує, що перший веб-контент зʼявився в 1993 році. До цього користувачі мали доступ лише до пошти, компʼютерних новин і чат-груп за інтересами, де можна було спілкуватися і щось публікувати. А перший український сайт, за словами Янковського, запустили в 1996—1997 роках.