Європейський суд з прав людини визнав незаконними методи стеження британських спецслужб за громадянами. До чого тут смурфи і Сноуден?

Дата:

Європейський суд з прав людини визнав незаконним масове перехоплення британськими спецслужбами повідомлень пересічних громадян, — пише The Guardian.

З чого все почалося?

У 2013 році колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден опублікував деталі широкомасштабної програми стеження за інтернетом та мобільними телефонами, яку реалізовувало його відомство.

Щоб уникнути арешту, Сноуден переховувався в Гонконзі, а потім отримав політичний притулок у Росії.

Йшлося також і про приховане перехоплення британськими спецслужбами повідомлень своїх громадян, і про обмін цією інформацією з їх американськими колегами.

Як це працювало?

За словами Сноудена, Управління урядового зв'язку Великобританії (GCHQ) використовувала так званий «комплект смурфів» (Smurf suite). Це набір секретних методів перехоплення, названий на честь персонажів, яких вигадав і намалював бельгійський художник П'єр Кюлліфор.

Так, «Мрійливий смурф» — це інструмент керування живленням, що дозволяє вмикати і вимикати телефон без відома господаря. «Допитливий Смурф» — це механізм, який керує мікрофоном і може включати його та слухати все, що відбувається навколо. «Смурф-слідопит» — це геолокаційний механізм, який дозволяє відстежувати мысце перебування користувача з великою точністю.

Крім того, за словами Сноудена, британські спецслужби здійснювали так званий «експлойт»: користувачеві надсилалося спеціальне повідомлення, яке він не бачив, а після його надходження спецслужби отримували повний контроль над телефоном. Під час однієї з операцій під кодовою назвою Tempora розвідка також використовувала кабелі телефонного зв'язку для перехоплення інформації.

В ЄСПЛ відзначили, що влада Великобританії не визнала і не спростувала існування операції Tempora.

Хто судився?

Позов проти британського уряду подали кілька громадських організацій: Американський союз громадянських свобод, Amnesty International, Big Brother Watch, Liberty, Privacy International та інші об'єднання. Їх скарги стосувалися трьох різних режимів спостереження: масове перехоплення повідомлень, обмін розвідувальною інформацією з іноземними урядами і отримання даних від постачальників послуг зв'язку.

Що у підсумку?

Судді ЄСПЛ вирішили, що масове перехоплення даних, а також методи цього перехоплення у інтернет-провайдерів порушують статтю 10 Європейської конвенції прав людини через «недостатні гарантії конфіденційності інформації».

Суд також вважає, що спецслужби порушили статтю 8 Конвенції про недоторканність особистого і сімейного життя. Рішення суду може бути оскаржено. При цьому ЄСПЛ відмовив у скарзі щодо обміну конфіденційною інформацією між розвідкою Великобританії і спецслужбами інших країн.