Науковці Глибинної вуглецевої обсерваторії знайшли бактерію, яка дихає ураном

Перегляди:
1084
Автор:
Борис Васильківський
Дата:

Greg Wanger, California Institute of Technology; та Gordon Southam, University of Queensland

Вчені з усього світу обʼєдналися в Глибинну вуглецеву обсерваторію (Deep Carbon Observatory), щоб зʼясувати, як саме влаштоване життя на екстремальних глибинах у товщі земної кори. Дослідники обсерваторії представили деякі зі своїх недавніх відкриттів, пише The New York Times.

За допомогою високотехнологічних бурів, батискафів, герметичних труб для збору, новітніх ДНК-технологій і компʼютерного моделювання вчені досліджували вулкани, алмазні копальні, глибоководні гарячі джерела, підводні грязьові вулкани та інші екстремальні місця під океанами й континентами.

Хто живе у товщі скель?

Одноклітинні мікроорганізми, що не мають ядра, яких назвали археями, разом із бактеріями становлять більшу частину життя в глибоких надрах, і, за оцінками, таких мікробів під землею більше, ніж над землею.

Близько 200—600 октильйонів (10 в 27 ступені) мікробів живуть під нашими континентами, а ще більше, за оцінками, живе під морським дном.

«Разом вони важать, як 200 мільйонів блакитних китів — і набагато більше, ніж усі 7,5 мільярда людей», — підрахувало видання.

Що їдять підземні бактерії?

Є в основному два види харчування в глибоких надрах. Деякі падальники виживають на залишках фотосинтезуючих організмів з поверхні, які були поховані протягом сотень мільйонів років.

Літоавтотрофи, з іншого боку, здатні до фотосинтезу без сонця і дихають усім, що знаходять довкола.

«Ми знайомі з кисневим диханням, але у мікроорганізмів є кілька варіантів», — говорить Ізабель Даніель, геобіолог з Університету Клода Бернара Ліона у Франції.

Наприклад, Candidatus Desulforudis audaxviator, паличкоподібні бактерії, дихають тим, що виділяється, коли певні камені зустрічаються з водою і злегка нагріваються. Інші мікроби навіть вдихають уран і виділяють відходи у вигляді маленьких кристалів.

Як вони розмножуються?

Підземні мікроби можуть розмножуватися тільки кожні тридцять років або навіть рідше. Якщо поживні речовини закінчуються, мікроби переходять у стан спокою.

Вони відтворюються, коли зʼявляється якесь інше джерело енергії — і на це потрібно багато часу. Для відновлення популяції можуть знадобитися десятки, а то й тисячі років.

У чому сенс таких досліджень?

Моделюючи глибоку підповерхневу біосферу і те, як хімічні реакції можуть призвести до утворення органічної речовини, дослідники сподіваються наблизитися до відповіді про те, де виникло життя — на поверхні або в глибині планети.

Інші вчені задаються питанням, чи розуміння життя в надрах може означати життя в інших місцях Сонячної системи, наприклад, на Марсі або на крижаному супутнику Юпітера Європі.