Біженці, бідність і глобальне потепління. Світовий банк підбив підсумки 2018 року

Автор:
Борис Васильківський
Дата:

Світовий банк (СБ) підбив підсумки 2018 року та опублікував ключові соціально-економічні дані. За даними СБ, у цьому році рекордна кількість людей стали біженцями, більше третини людей жили в умовах крайньої бідності, а час для того, щоб обмежити глобальне потепління, — спливає.

Рівень бідності зріс у районах збройних конфліктів

У 1990 році більше третини людей у світі жили в умовах крайньої бідності — $1,9 на день або менше. У 2015 році (останній рік з достовірними даними за спостереженнями СБ) рівень крайньої бідності досяг 10% відсотків, що є найгіршим за всю історію людства. За останні три десятиліття близько половини країн світу скоротили масштаби крайньої бідності до рівня нижче ніж 3%.

«Це одне з найбільших досягнень нашого часу, але в нас ще багато роботи — 736 мільйонів, як і раніше, живуть в умовах крайньої бідності, темпи скорочення масштабів убогості сповільнюються, а до тих, хто перебуває у крайніх злиднях, буде важче дістатися», — відзначає Світовий банк.

Рівень бідності в районах, які страждають від збройних конфліктів та нестабільності, виріс з 34,4% у 2011 році до до 36% у 2015-му. І цей показник, ймовірно, збільшиться.

Графік Світового банку

Жителі Африки живуть в умовах крайньої бідності

На відміну від більшої частини решти світу, загальна кількість дуже бідних людей в країнах Африки на південь від Сахари збільшилася з 278 мільйонів у 1990 році до 413 мільйонів у 2015.

Очікується, що Нігерія найближчим часом обійде Індію як країну, в якій більшість людей живе в умовах крайньої бідності. Хоча середній рівень бідності в інших регіонах станом на 2015 рік був нижче за 13%, в країнах Африки на південь від Сахари він становив близько 41%.

Число біженців досягло рекордних 68,5 мільйона

За даними Агентства ООН у справах біженців, у всьому світі рекордна кількість людей була змушена тікати від переслідувань, конфліктів або насильства.

Близько 40 мільйонів людей стали біженцями. У 2017 році 85% біженців у світі були прийняті в країнах, що розвиваються, а близько 55 країн з високим рівнем доходу прийняли у себе решту.

Багато приймаючих країн зіткнулися з нестачею ресурсів, зокрема Ліван, де найбільша кількість біженців на душу населення в світі: приблизно одна з кожних чотирьох осіб — сирійський біженець. Близько 70% людей в Лівані живуть за межею бідності.

Уганда приймає понад мільйон суданських біженців. Близько 655,5 тисячі людей втекли з Мʼянми в Бангладеш протягом 100 днів у 2017 році, зараз більше мільйона людей живуть на базарі Коксу — у найбільшому в світі таборі біженців.

Близько трьох мільйонів людей залишили Венесуелу в останні роки на тлі економічної кризи, але більшість з них офіційно не визначені як біженці. За даними Міжнародної організації з міграції, понад мільйон осіб, які покинули Венесуелу, влаштувалися в Колумбії.

У світі можуть зʼявитися «кліматичні мігранти»

Міжурядова група експертів зі зміни клімату попередила, що необхідно різко скоротити використання «шкідливих» технологій в енергетиці, промисловості та будівництві, щоб зупинити глобальне потепління на рівні 1,5°C.

Антропогенні викиди вуглекислого газу повинні впасти на 45% (порівняно з рівнем 2010-го) до 2030 року і досягти нуля до 2050. Поки ж планета вже нагрілася на 1°C порівняно з доіндустріальним періодом, що призвело до зростання числа посух, повеней, підвищення рівня моря і вимирання багатьох видів живих істот.

За оцінками Світового банку, ще 100 мільйонів людей можуть опинитися в умовах крайньої убогості внаслідок зміни клімату. Також можуть зʼявитися внутрішні кліматичні мігранти. До 2050 року понад 140 мільйонів людей перемістяться в межах кордонів своїх країн — Африки на південь від Сахари, Південної Азії та Латинської Америки — через кліматичні зміни.

91% населення Землі дихає брудним повітрям

За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, девʼять з десяти людей у світі дихають забрудненим повітрям — це мешканці 4 300 міст і населених пунктів в 108 країнах.

Найвищі рівні забруднення спостерігаються в регіоні Східного Середземноморʼя та Південно-Східної Азії, причому середньорічні показники вмісту твердих частинок часто перевищують норми ВОЗ більш ніж у пʼять разів.

Згідно з останньою базою даних про якість повітря, 97% міст у країнах з низьким і середнім рівнем доходу не відповідають рекомендаціям ВОЗ щодо якості повітря. Близько 7 мільйонів людей помирають щороку від забруднення повітря.

Третина відходів у світі неправильно переробляється

У країнах з низьким рівнем доходу 93% відходів спалюються або зберігаються на відкритих майданчиках, у країнах з високим рівнем доходу — тільки 2%.

У глобальному масштабі тверді відходи сприяють зміні клімату і є одним з найбільших джерел забруднення океанів. Близько 90% плаваючого морського сміття — це пластмаса, причому майже 62% складають упаковки для продуктів харчування та напоїв.

Діти страждають від недоїдання і антисанітарії

Понад 2,6 мільярда людей не мають доступу до належних санітарних умов чи чистої воді для прання або пиття. Антисанітарія забирає 1,6 мільйона життів щороку і сприяє затримці росту у дітей.

У всьому світі більше 150 мільйонів дітей відстають у рості — через відсутність догляду, недоїдання, кишкові захворювання.

Недавні дослідження показують, що мозок у дітей із затримкою росту має менше нейронних звʼязків, ніж у дітей без затримки росту — у все більш конкурентному світі вони опиняються у невигідному становищі в школі та на роботі.

260 млн дітей на Землі не відвідують школу

Експерти Світового банку свідчать про те, що діти в країнах, що розвиваються, отримують неякісну освіту або не отримують її взагалі. Про це свідчать результати національних освітніх тестів. Оцінки дітей варіюються від показника 600 (в розвинених країнах) до показника 300 (в країнах, що розвиваються). При цьому 400 балів є критерієм мінімальної кваліфікації.

Причина такої величезної різниці в рівні освіти повʼязана із хворобами, поганим харчуванням, відсутністю вчителів та їх непрофесійною роботою. У країнах з низьким рівнем доходу близько 260 мільйонів дітей і молоді взагалі не відвідують школу.

2,7 мільярда жінок потерпають від ґендерної нерівності

Жінки по всьому світу стикаються з ґендерними барʼєрами, що не дають їм працювати і вести бізнес. Так, 104 країни не дозволяють жінкам працювати на певних роботах, в 59 країнах відсутні закони про сексуальні домагання на робочому місці, а в 18 країнах чоловіки можуть на законних підставах заборонити працювати своїм дружинам.

За останні два роки уряди 65 країн здійснили 87 правових реформ для поліпшення економічної інтеграції жінок. А нещодавно запущена фінансова ініціатива жінок-підприємців, як очікується, залучить понад $1,6 млрд для жінок у країнах, що розвиваються, щоб допомогти їм подолати ґендерні барʼєри.

Зростання урбанізації

У 1960 році жителі міст становили близько третини всього світового населення. А до 2018 року відсоток городян виріс до 55. За прогнозами аналітиків, до 2050 року число мешканців міст вдвічі перевищить кількість жителів сіл.

90-відсоткове зростання міського населення очікується в країнах Африки і Південної Азії. А Індія, Китай, Нігерія дадуть більше третини зростання всього міського населення у світі.

У звіті СБ зазначено, що міста генерують 80% глобального багатства, однак вони споживають дві третини енергії і виробляють 70% глобальних викидів.