Рада Європи представила доповідь про безпеку журналістів і свободи слова на континенті, в якій ідеться, що в Європі умови для журналістів значно погіршилися, а свобода слова загалом є найбільш тендітною з часів холодної війни.
Доповідь «Демократія в небезпеці: погрози та атаки проти свободи медіа в Європі» представили у Страсбурзі. У її підготовці взяли участь експерти Ради Європи та міжнародні організації, зокрема «Репортери без кордонів».
У доповіді зазначено, що в 2018 році в Європі було зафіксовано 140 серйозних порушень свободи ЗМІ. Зокрема, за минулий рік удвічі зросла кількість нападів на журналістів, у тому числі з загрозою їх життю.
Арешти журналістів
Згідно з доповіддю, станом на 31 грудня 2018 року відомо про 130 європейських журналістів, які перебувають під вартою, причому 110 з них — у Туреччині. В Україні під вартою перебувають, згідно з доповіддю, четверо журналістів. Також 11 — в Азербайджані, пʼятеро — в Російській Федерації.
Напади і безкарність
У 2018 році були зареєстровані 26 попереджень про безкарність у випадках з насильством проти журналістів, у тому числі 17 окремих випадків, у яких не були знайдені або не отримали покарання винні у вбивствах журналістів. Згідно з доповіддю, пʼять таких випадків стосуються України, ще два відбулися в Азербайджані, один — у Чорногорії, шість — у Російській Федерації, ще один у Сербії та два — в Туреччині.
Розслідування гучних вбивств
У доповіді нагадали, що Європейський суд з прав людини визнав, що українська влада повинна була врахувати вразливе становище вбитого в 2000 році журналіста Георгія Ґонґадзе і подбати про його захист.
Доповідачі стурбовані відсутністю істотного прогресу в розслідуванні резонансних вбивств журналістів та притягнення їх замовників до відповідальності. У тому числі у доповіді згадуються нерозкриті вбивства Джамаля Хашоггі в Туреччині, Яна Куцяка і його нареченої в Словаччині і Павла Шеремета в Україні.
Міжнародні організації також сумніваються в ретельності розслідування вбивства Вікторії Маринової в Болгарії і смерті російського журналіста Максима Бородіна.
Фінансування «Суспільного»
Недостатнє фінансування українського телеканалу «Суспільне» у доповіді названо явним випадком утисків ЗМІ. У доповіді згадано, що, відповідно до держбюджету, на «Суспільне» виділили мільярд гривень, що складає лише 57% від потреб телеканалу. Більше того, ця сума в підсумку знизилася до 805 млн гривень за погашення боргів.