В Євросоюзі не підтримали скасування кримінальної статті про незаконне збагачення

Перегляди:
1860
Автор:
Олена Мельник
Дата:

Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) опублікувала висновок про статтю 368-2 Кримінального кодексу за покарання для чиновників за незаконне збагачення і спростувала аргументи Конституційного суду про те, що стаття не відповідає принципам верховенства права і презумпції невинуватості.

«Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер. У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики», — йдеться у висновку.

Зазначається, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності.

«У міжнародних стандартах і рекомендаціях визнається важливість кримінальної відповідальності за злочин незаконного збагачення як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією. Низка міжнародних стандартів рекомендує та заохочує країни, принаймні, розглянути можливість такої криміналізації. Можна стверджувати, що, вводячи злочин незаконного збагачення до свого Кримінального кодексу, Україна здійснює свої суверенні права щодо виконання зобов’язань, які випливають з різних міжнародних угод та інших домовленостей», — зазначають в EUACI.

Які аргументи?

Зазначається, що у понад 45 країнах світу запроваджено кримінальну відповідальність у межах боротьби з накопиченням державними посадовими особами статків незрозумілого походження. В Україні поняття злочину незаконного збагачення вперше було введено 2011 року, а потім переглянуто 2014 року щодо відповідності міжнародним рекомендаціям.

У висновку підкреслено, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-якого перекладання тягаря доведення і, таким чином, не порушує презумпцію невинуватості. Також ця стаття не вимагає від обвинуваченого пояснювати походження своїх доходів чи надавати будь-яке інше підтвердження або інформацію.

«КК [Кримінальний кодекс] забезпечує більш високий рівень захисту для обвинуваченого, як порівняти з відповідним положенням КООНПК [Конвенції ООН проти корупції]», — підкреслюють в ЄС.

Також стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов’язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію.

«Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення», – йдеться в документі.

Наголошується, що положення Кримінального кодексу як таке не встановлюють будь-якого тягаря доведення щодо надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження. А навіть якщо такі пояснення потребувалися б за українським законодавством, це не становило б порушення права не свідчити проти самого себе.

  • 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 КК.
  • У грудні 2017 року 59 народних депутатів просили Конституційний суд визнати неконституційним притягнення чиновників до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Представником групи ініціаторів є депутат Ради Павло Пинзеник («Народний фронт»).
  • Підозрюваними за статтею 368-2 були чи залишаються велика кількість чиновників, зокрема екс-глава ДФС Роман Насіров, його наступник Мирослав Продан, міністр інфраструктури Володимир Омелян, голова «Радикальної партії» Олег Ляшко, нардеп від «Радикальної партії» Андрій Лозовий, військовий прокурор Костянтин Кулик, нардеп від БПП Борислав Розенблат, перший заступник голови Служби безпеки Павло Демчина, екс-заступник начальника департаменту Генпрокуратури з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитро Сус.
  • У НАБУ заявили, що скасування статті 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення закриває всі кримінальні провадження, зокрема й ті, які вже слухаються у суді. Це 65 справ проти чиновників та депутатів на суму понад 0,5 млрд грн.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо