Президент Петро Порошенко подав до Верхоної Ради законопроект про покарання за незаконне збагачення, повідомляють на сайті парламенту.
Документ під №10110 від 28 лютого визначено як невідкладний. Президент пропонує внести до Кримінального кодексу нову статтю про «Незаконне збагачення» у такому вигляді: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі [понад одну тисячу неоподаткованих мінімумів] без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».
Такі діяння каратимуться позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.
Також передбачається більш сувора відповідальність, якщо такі діяння вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), а також службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна).
У пояснювальній записці до проекту зазначено, що за такого підходу доводити, що особа не мала законних підстав отримати активи, мають органи досудового розслідування.
Цей злочин належатиме до корупційних злочинів, а його розслідування здійснюватиметься Національним антикорупційним бюро України.
Крім того, оскільки за незаконне збагачення передбачено застосування такого додаткового покарання як конфіскація майна, пропонується узгодити нову статтю 368-5 зі статтею 59 Кримінального кодексу України. Вона визначає засади застосування конфіскації майна і передбачає, що конфіскація майна може застосовуватися за вчинення незаконного збагачення, незалежно від його тяжкості, а не лише, коли злочин є тяжким чи особливо тяжким.
Статтю 368-2, яку Конституційний суд визнав такою, що суперечить Основному закону, президент пропонує виключити.
Текст нової редакції статті «незаконне збагачення», відрізняється від старої, визнаної неконституційною, лише за формою, а не за змістом, вважає юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук Анна Маляр.
«Судіть самі: раніше незаконним збагаченням вважалось отримання активів "законність підстав набуття яких не підтверджена". В новій редакції ці слова замінюють на — "без законних на те підстав". Але ж в новій редакції так само йдеться про непідтвердженість законності набуття активів — тобто про доходи державних службовців, не вказані у деклараціях. Відповідальність за "незаконне збагачення" як за старою, так і за новою редакцією можлива у разі доведеної слідством невідповідності витрат доходам. Таким чином, у новій редакції статті "незаконне збагачення" не містяться концептуально нові підходи до визначення цього злочину», — сказала вона у коментарі theБабель.
Маляр підкреслила, що нова редакція статті «незаконне збагачення» не дасть можливості притягнути до кримінальної відповідальності чиновників, які встигли незаконно збагатитись до її прийняття.
«Адже закон зворотньої сили не має і поширюється виключно на злочини, вчиненні після набуття ним чинності. Рішення КСУ фактично обнулило слідчу та судову практику притягнення за незаконне збагачення. Всі відкриті раніше за цією статтею провадження тепер будуть закриті», — каже Маляр.
Свою редакцію змін до Кримінального кодексу подала і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. В її редакції стаття звучить так: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, незаконність підстав набуття яких визнано у судовому порядку, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».
На думку Анни Маляр, така редакція протирічить Конституції, а визначення злочину "незаконне збагачення", запропонованому Тимошенко, не можна буде застосовувати на практиці, оскільки воно взагалі не утворює складу злочину.
«У законопроекті пропонується вважати незаконним збагаченням отримання активів "незаконність підстав набуття яких визнано у судовому порядку". Тобто, пропонується два етапи визнання збагачення незаконним. Спочатку суд визнає незаконність підстав набуття активів, а потім по другому колу, керуючись судовим рішенням, знов розслідується те саме діяння», - пояснює Маляр.
«Закономірно виникає два питання. Перше - на підставі якої статті суд мусить визнати незаконність набуття активів, аби в подальшому це кваліфікувати як незаконне збагачення? І якщо вже суд таки визнає набуття активів незаконним, то, у тому ж рішенні мусить визначатись і покарання. З чого випливає друге питання - як бути зі ст. 61 Конституції України, яка збороняє притягати до відповідальності двічі за одне і те ж діяння», — зазначила юрист.
- 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 КК, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. Конституційний суд дійшов висновку, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Стаття зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення винятково на обвинувачення.
- Пізніше стало відомо, що президент Петро Порошенко планує подати законопроект про покарання для чиновників за незаконне збагачення.
- Голова Конституційного суду (КС) Станіслав Шевчук вважає виправданим рішення суду про визнання неконституційною статтю Кримінального кодексу за незаконне збагачення.