Після військового перевороту міністр оборони Судану Авад Мухамед Ахмед ібн Ауф проголосив себе главою країни та заявив, що очолить військову раду до проведення президентських виборів.
Як пише Reuters, Ауф заявив, що вибори глави держави відбудуться у 2021 році, що викликало різку критику Держдепартаменту США.
Американська сторона закликала суданських військових якомога швидче провести демократичні вибори та передати владу цивільному уряду. Держдеп також нагадав, що Ауф у 2007 році був внесений у санкційний список через звʼязки з Іраном. Також його підозрюють в участі в етнічних чистках під час конфлікту в північному Дарфурі.
До того як Ауф оголосив про повалення режиму президента Омара аль-Башира, який правив Суданом 30 років, він обіймав посаду першого віце-президента.
- Вранці 11 квітня армія Судану здійснила в країні переворот після чотиримісячних протестів населення. Військові взяли під домашній арешт президента країни Омара аль-Башира та усунули його оточення. Армія взяла під контроль президентський палац, державне радіо та телебачення, оточила і закрила аеропорт у столиці Хартум, а також заарештувала колишнього міністра оборони та кількох губернаторів.
- 75-річний президент Омар Хасан Ахмед аль-Башир почав керувати країною у 1989 році, після військового перевороту. Прийшовши до влади, він очолив Раду командування революції національного порятунку, а потім став незмінним президентом країни. У період його правління у країні тривала громадянська війна, а також відбувся військовий конфлікт у Дарфурі, у якому загинули 200—300 тисяч осіб. У 2008 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт аль-Башира за звинуваченням у геноциді та етнічних чистках.
- Державна служба розвідки і безпеки Судану (NISS) оголосила про звільнення всіх політичних увʼязнених по всій країні.