Володимир Зеленський, який переміг у другому турі президентських виборів, відреагував на ухвалення мовного закону. Свою позицію він написав на сторінці у Facebook.
«Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента i в інтересах громадян», — заявив він.
Зеленський зазначає, що законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, «що зробило його заручником політичної риторики». На думку майбутнього голови держави, закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю.
«До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону — остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний», — підкреслює він.
Зеленський наголошує, що українська мова — єдина державна мова в Україні. Тому держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення.
«Так було, так є і так буде. Щодо цього питання — жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство. Питання в методах, якими ми втілюємо це в життя», — зазначив майбутній президент.
- 25 квітня Верховна Рада у другому читанні ухвалила новий закон про функціонування української мови як державної. Документ підтримали 278 нардепів. Тепер його мають підписати голова Верховної Ради та президент. Проти закону виступає «Опозиційний блок». Там вважають, що норми закону утискають права національних меншин.
- Документ зобовʼязує високопосадовців і державних службовців володіти українською. Нею має відбуватися робоче спілкування, діловодство та документообіг. Українська мова обовʼязкова для науки, культури, книговидання, телебачення та преси, реклами та пошти — але з урахуванням чинних законів.