Американський журнал для професійних журналістів Columbia Journalism Review випустив матеріал «Україна зробила коміка своїм президентом. Ось чому можуть навчитися американські ЗМІ». У публікації розповідається, як дезінформація поширюється в країні, кому належать українські телеканали і чим схожі передвиборчі кампанії України 2019 року, США 2016 і майбутні американські президентські перегони 2020-го.
Що таке «джинса»?
У статті говориться, що Україна «більш поляризована, ніж Америка».
«Найбагатші люди контролюють телевізійні мережі, кожна з яких має свою політичну перспективу, кожна з яких прагне тільки своєї особистої вигоди. Американська неурядова організація Freedom House у своєму звіті Freedom of Press за 2017 рік написала, що «принаймні чотири великі медіа-групи, які разом складають частку телевізійної аудиторії близько 76%, належать впливовим олігархам, чий основний бізнес не є в медіа-секторі», — написано в матеріалі.
Далі Columbia Journalism Review називає телеканали ICTV, «Інтер», «Україну» та «1+1», пояснюючи звʼязок з олігархами Віктором Пінчуком, Дмитром Фірташем, Рінатом Ахметовим й Ігорем Коломойським відповідно.
У публікації наголошується, що явище дезінформації в Україні виникло задовго до гібридної війни Росії.
«Репортери без кордонів» визначають явище, відоме як «джинса», як “матеріал..., спрямований на покращення або створення позитивного іміджу політичної партії, політика чи інших осіб..., який не позначений як реклама в зрозумілому для аудиторії вигляді”. Коротше кажучи, українське телебачення — це мережа олігархічного впливу, і більша частина контенту, який вона передає, явно прагне посилити цей вплив», — підкреслюється в статті.
«Ця відсутність редакційної незалежності особливо турбує, враховуючи величезний вплив телебачення. Згідно з недавнім опитуванням Internews, 74% українців дивляться телевізійні новини щотижня (у порівнянні з 50% американців)», — йдеться в матеріалі та підкреслюється, що кандидати та їхні команди використовують такі звички українців.
Що пишуть про вибори, Порошенка та Зеленського?
У статті також описується протистояння різних ЗМІ під час передвиборчих кампаній Володимира Зеленського та Петра Порошенка.
Згадується позов Порошенка проти «1+1» за наклеп і те, як він використовував свої ресурси під час перегонів.
«Україна та Сполучені Штати страждають на одну й ту саму хворобу — постійне бажання і задоволення за допомогою яскравої, сумнівно мотивованої інформаційно-розважальної системи замість ретельно підібраної інформації», — пише Columbia Journalism Review.
Видання пише, що «1+1» використовував статус Зеленського як знаменитості, щоб обійти правила про «день тиші» напередодні виборів, коли традиційна агітація заборонена. Канал не транслював політичну агітацію, але показав низку програм із Зеленським, зокрема озвучений ним документальний фільм про життя Рональда Рейгана.
Американська неурядова організація «Національний демократичний інститут» (NDI), місія якої спостерігала за виборами, підрахувала, що «за два місяці до першого туру Зеленського показували як артиста (а не кандидата) на каналі «1+1» протягом 203 годин».
У той же час «кампанія Порошенка поширила свою частку сенсаційних і необґрунтованих заяв про їхнього опонента, стверджуючи, що Зеленський був наркоманом». Також в статті йдеться, що використовувалися повʼязані з Порошенком ЗМІ, щоб домінувати у висвітленні перегонів. За оцінками NDI, «за тиждень до першого туру виборів 31 березня політичні оголошення на підтримку президента Порошенка зʼявлялися понад 1 400 разів, тобто майже 10 годин реклами, що понад вдвічі більше, ніж на підтримку будь-якого іншого кандидата».
У кінці матеріалу згадується суспільний мовник як «мабуть, єдине місце, де українці можуть знайти безпартійний, редакційно незалежний контент», але який «все ще зароджується і хронічно недофінансований».