Супутники Ілона Маска можуть перешкодити астрономічним спостереженням з Землі та збільшити кількість космічного сміття

Автор:
Олена Козаченко
Дата:

Noah Berger / Bloomberg via Getty Images

Минулого тижня компанія Ілона Маска SpaceX запустила перші 60 супутників майбутньої мережі дешевого супутникового інтернету Stralink, яка налічуватиме до 12 тисяч апаратів. Однак ця подія викликала занепокоєння серед вчених. Про це пише Science Alert.

Перешкоджання наземним астрономічним спостереженням

Після того як супутники піднімуться на робочу орбіту, вони можуть перешкодити наземним астрономічним спостереженням. Зараз навколо Землі обертаються 5 162 обʼєкти, дві тисячі з яких в робочому стані. Тому виведення на орбіту системи Starlink, яка складається з 12 тисяч супутників, буде безпрецедентною.

За словами астронома Алана Даффі з Технологічного університету Суінберна в Австралії, супутники вже створюють деякі проблеми для наземних телескопів.

«Супутники справді створюють складнощі для наукових спостережень, але астрономи розробили розумні методи, які дозволяють їх вирішувати. Оптичні телескопи, наприклад той же Pan-STARRS, автоматично «маскують» пролітаючі в їхньому полі зору супутники на зображеннях. Однак радіотелескопам, таким як австралійський ASKAP, доводиться складніше. Вони мають маневрувати між частотами, тому що інакше обладнання може бути «осліплене» яскравими навігаційними супутниковими сигналами, на зразок того ж GPS», — зазначає астроном.

Стурбованість запуском супутників ще в минулому році висловив астроном Харві Ліст з Національної радіоастрономічної обсерваторії США. За його словами, провідні американські обсерваторії вели переговори зі SpaceX ще у 2017 році, намагаючись обговорити небезпеку запуску супутників для спостережень, але вони завершилися невдало.

«Повне розгортання мережі супутників Starlink, найімовірніше, означатиме кінець для наземних мікрохвильових радіотелескопів, які застосовуються для пошуку дуже слабких радіосигналів», — розповідає астроном Алан Даффі.

На думку Даффі, супутники Starlink обовʼязково спричинять радіоперешкоди для спостережень. Вчений вважає, що людство має побудувати радіотелескоп на зворотному боці Місяця, де він буде екранований від радіошуму, що йде з нашої планети та її навколоземного простору.

Збільшення космічного сміття

Окрім загрози для радіоспостережень, ще однією проблемою є космічне сміття.

«SpаceX хоче доставити 12 тисяч супутників на низьку навколоземну орбіту, де зосереджена найбільша кількість космічного сміття. Це на 40% більше обʼєктів за кілька років, ніж за 60 років, які знадобилися на те, щоб створити поточну кількість космічного сміття», — наголосила космічний археолог з австралійського університету Фландерса Еліс Горман.

Щоправда, зазначає видання, SpаceX ще у 2017 році подавала патент, в якому описувалися способи вирішення ймовірних проблем з космічним сміттям через супутники, а також методи швидкого виведення з орбіти апаратів, чий термін служби — 5—7 років, буде підходити до свого завершення.

Але це навряд чи допоможе. Адже супутник може бути пошкоджений внаслідок зіткнення з іншим космічним сміттям ще до завершення свого терміну служби. Як показує практика роботи Міжнародної космічної станції, достатньо лише невеликої піщинки, щоб створити суттєві проблеми для космічного апарату.

«Якщо методи SpaceX не спрацюють, то, за припущеннями компанії, для самостійного спуску в атмосферу супутника, що вийшов з ладу, знадобиться близько 5 років. Це величезна кількість часу, протягом якого може статися все що завгодно. За цей час непрацюючий супутник може бути зруйнований вщент через зіткнення з іншими обʼєктами космічного сміття, що знову ж таки призведе до збільшення його обсягів на орбіті», — пояснює Еліс Горман.

Лише один такий інцидент може запустити ланцюгову реакцію руйнівних подій, так званий синдром Кесслера — гіпотетичний розвиток подій на навколоземній орбіті, детально описаний консультантом NASA Дональдом Кесслером у 1978 році, коли космічне сміття, що зʼявилося в результаті численних запусків штучних супутників, призводить до повної непридатності ближнього космосу для практичного використання.

Що таке Starlink?

Проект SpaceX, який почався ще в 2015 році. За задумом Маска, до середини 2020-х на орбіту Землі виведуть 12 тисяч супутників для створення дешевого і високопродуктивного супутникового інтернет-каналу звʼязку та технічних передавачів для прийому і передачі сигналу з Землі та орбіти.

Кожен супутник покриватиме коло площею понад 2 тис. кв. км. Як запевняє SpaceX, швидкість передачі даних через такий канал сягатиме 1 Гб/с. Сам Маск планує виручити у 2025 році від цього проекту понад $30 млрд.