Дослідження: «Щенячий погляд собак» — це еволюційний трюк для маніпулювання людьми

Перегляди:
1240
Автор:
Олена Козаченко
Дата:

Сумний погляд у собак, від якого у людей «тане серце», — це скоріше стратегія виживання, ніж прояв дружби. Про це йдеться в дослідженні «Еволюція анатомії мʼязів обличчя у собак» британських й американських науковців.

Дослідники зазначають, щоб ефективніше взаємодіяти з людиною, у собак в процесі одомашнення змінилася анатомія мімічних мʼязів, і вони навчилися рухати внутрішньою частиною брів інтенсивніше, ніж вовки. Цей рух збільшує розмір очей і робить їх схожими на дитячі, що приваблює людей. Крім того, завдяки руху брів собака може імітувати засмучене обличчя.

«Результати дослідження свідчать про те, що виразні брови у собак можуть бути результатом несвідомих уподобань людей, які впливали на селекцію під час приручення», — зазначає доктор Джуліан Камінський, який очолював дослідження в Університеті Портсмута.

У процесі одомашнення собаки навчилися добре зчитувати комунікативні сигнали, які подають люди. І роблять це краще не тільки за вовків, але й за шимпанзе.

Автори вирішили вивчити анатомію мімічних мʼязів собак і вовків. Для цього вони досліджували мімічні мʼязи чотирьох вовків і шести собак різних порід. Зʼясувалося, що анатомія мімічних мʼязів у них дуже схожа. Відмінності є в будові мʼязи LAOM (levator anguli oculi medialis), яка піднімає внутрішню частину брови: у вовків вона розвинена набагато менше, ніж у собак. Також у більшості собак порівняно з вовками виявився більше розвиненим мʼяз RAOL (retractor anguli oculi lateralis), що піднімає зовнішній кут ока до вуха. Цікаво, що цього мʼяза взагалі немає у сибірських хаскі, одній з найстаріших порід, яка є ближчою до вовків, ніж багато інших порід.

Анатомія мімічних м'язів собак і вовків. Червоним показані м'язи, що відповідають за рух внутрішньої сторони брів і зовнішнього куточка ока до вуха

Image courtesy of Tim D. Smith

Дослідження показали, що собаки встановлюють зоровий контакт з людиною з раннього віку, завдяки чому вони розуміють, чи направлена на них увага, а також ігнорують вказівні жести людей, якщо не бачать їхніх очей.