Спецпрокурор Мюллер у Конгресі відмовився відповісти на майже 200 питань про Трампа та втручання Росії у вибори

Перегляди:
3855
Автор:
Олег Панфілович
Дата:

Колишній спецпрокурор Роберт Мюллер у своїх свідченнях перед Конгресом не висунув звинувачень на адресу президента США Дональда Трампа у перешкоджанні правосуддю, але й не виправдав його. Про це пише The Guardian.

«Ми не дійшли висновку щодо того, чи скоїв президент злочин», — сказав Мюллер під час слухань. При цьому спецпрокурор уточнив, що Трамп також не був виправданий «за дії, які він нібито вчинив».

Як відбувалися слухання?

Слухання були ініційовані після публікації звіту спецпрокурора та висновків генпрокурора Уільяма Барра, які піддали сумніву представники Демократичної партії. Мюллер свідчив понад 7 годин — спочатку в юридичному комітеті Конгресу, пізніше — у розвідувальному. Члени комітетів мали по пʼять хвилин на питання, на які Мюллер відповідав дуже коротко або взагалі відмовлявся давати відповідь. Загалом ексспецпрокурор відмовився відповідати майже на 200 питань.

Втручання Росії

Спецпрокурор висловив упевненість, що Росія знову спробує втрутитися у вибори в США у 2020 році. «Вони роблять це, поки ми сидимо тут. І вони збираються зробити це на наших наступних виборах», — заявив на слуханнях Мюллер.

За словами Мюллера, його команда не вирішувала, чи існувала «змова» Росії та штабу Трампа на виборах 2016 року, і зауважив, що у його команди не було достатніх доказів, щоб звинуватити членів штабу нинішнього президента у змові з росіянами. Крім того, спецпрокурор захистив своє розслідування, спростувавши регулярні заяви Трампа та його прихильників про те, що це було «полювання на відьом».

Ставлення до Трампа

Серед іншого, Мюллер відмовився висловити власну думку про поведінку Трампа та його імпічмент. Крім того, ексспецпрокурор зазначив, що американський президент не завжди чесний, і засудив його за підтримку публікації WikiLeaks листів зі зламаних серверів Демократичної партії в 2016 році.

Мюллер також додав, що Трампу можуть висунути звинувачення в перешкоджанні правосуддю після його відходу з посади президента.