Частки автомобільних шин, лаків, фарб та синтетики. В Арктиці у снігу знайшли сліди пластикового забруднення

Автор:
Дмитро Мирончук
Дата:

Kajetan Deja / Alfred-Wegener-Institut Helmholtz-Zentrum für Polar- und Meeresforschung

Пластикове сміття падає на землю зі снігом від Альп до Арктики. Такого висновку дійшла німецько-швейцарська група науковців, повідомляє Science Advances.

На північному полюсі концентрація мікропластику доходить до 10 тис. шматочків на літр. Арктика зазвичай сприймається як остання незаймана територія на планеті, проте результати роботи науковців свідчать про наявність пластикового забруднення в снігу та водах Північного Льодовитого океану.

Дослідники брали проби снігу на острові Шпіцберґен, використовуючи лише десертні ложки та скляні банки. Вже у лабораторії німецького Інституту полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера виявили, що частка забруднення снігу пластиком значно перевищує очікувану.

Більша частина сміття, виявленого в снігу, складається з натуральних матеріалів — рослинної целюлози та тваринного хутра. Але також є частки пластику, гуми від автомобільних шин, лаків, фарб та синтетичних волокон. У швейцарському та німецькому снігу при цьому пластикових часток значно більше, ніж в арктичному.

(A) Полістирольне волокно з Шпітцберґена (довжина, 1101 мкм); (B) поліпропіленові частинки з Гельголанда (діаметр, 256 мкм); (C) полівінілхлоридне волокно з криги (довжина, 956 мкм).

С. Мютцель / Інститут полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера

Як повідомила в інтервʼю BBC докторка Мелані Берґман, яка керує проєктом, наразі невідомо, наскільки шкідливим може бути пластикове забруднення снігу. «Ми не знаємо, чи буде пластик шкідливим для здоровʼя людей. Але ми маємо дбати про вплив на довкілля значно більше», — сказала вона.

На думку дослідників, мікроскопічні частки пластику здіймаються вітром, але повний механізм їхньої подорожі атмосферою до кінця не зрозумілий. Потім сміття «змивається» з неба дощем та снігом. Більш ранні дослідження також виявили пластик в опадах у Франції, Китаї та Ірані. Наявність пластику в Арктиці досі є загадкою.

Науковці припускають, що пластик потрапляє на північ через зіткнення кораблів з льодом, а також завдяки роботі повітряних електростанцій. «Ми хочемо спитати — чи потрібно нам стільки пластикових пакунків? Чи потрібні всі ці полімери у фарбі, якою ми користуємось? Чи можемо ми виробляти інші шини для автомобілів? Усе це — важливі питання», — підкреслила Берґман.