Данія дала дозвіл на будівництво «Північного потоку — 2». Тепер росіяни добудують магістраль

Автор:
Костя Андрейковець
Дата:

Данське енергетичне агентство видало дозвіл на будівництво російського газопроводу «Північний потік — 2» у винятковій економічній зоні країни.

У відомстві уточнили, що магістраль пройде на південний схід від острова Борнхольм.

Агентство вибрало найбільш короткий маршрут укладки (147 км), який має найменший ризик для екології. ДЕА тривалий час розглядала три заявки на маршрути і дві в підсумку відхилила.

Данія була останньою країною, від якої росіяни чекали дозвіл. Процес отримання заявки в данській юрисдикції тягнувся з квітня 2017 року. В інших чотирьох юрисдикціях газопровід уже побудований.

Як повідомляє Інтерфакс, за даними на кінець вересня цього року прокладено 83% магістралі (2 042 км). Глава «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що на будівництво відрізку газопроводу в данських водах потрібно пʼять тижнів.

Глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв написав у Facebook, що тепер сподівається на санкції великих західних країн після дозволу на будівництво.

Ми очікували цього рішення протягом осіні. Принципова позиція Данії затримала проект на якийсь час, але геополітичну...

Gepostet von Andriy Kobolyev am Mittwoch, 30. Oktober 2019

«Ми очікували цього рішення протягом осені. Принципова позиція Данії затримала проєкт на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини. Дієва протидія агресії в сьогоднішньому світі — санкції великих західних держав. Плануємо максимально підтримати українських дипломатіву цьому напрямку», — написав він.

  • Газопровід «Північний потік — 2» пройде по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини. Очікувана потужність — 55 млрд кубометрів на рік. Дату завершення будівництва раніше відклали через Данію на другу половину 2020 року.
  • Наприкінці червня повідомлялося, що компанія-оператор Nord Stream 2 AG вирішила відкликати свою заявку на прокладку газопроводу «Північний потік — 2» через територіальні води Данії, оскільки за два роки країна не продемонструвала «ні найменших ознак щодо прийняття рішення».
  • Пізніше Комітет з міжнародних справ Сенату США підтримав санкції проти російського газопроводу. До цього санкціями погрожував президент США Дональд Трамп. Він обіцяв ввести обмежувальні заходи проти країн, які сприятимуть будівництву газопроводу.