«Видавництво Старого Лева» продало права на публікації двох своїх книжок «Я так чую» («Голосно, тихо, пошепки») і «Я так бачу» російському видавництву «Манн, Іванов, Фарбер». Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив видавець і художник Ілля Стронговський.
Російське видавництво імпортує ці книжки в Україну і кошти з їх продажу спрямовуються в Росію.
«Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу» - це пізнавальні книжки для дітей про аудіо-візуальне сприйняття світу творчої майстерні «Аґрафка», які виходили друком у «Видавництві Старого Лева».
«Оскільки МІФ імпортує книжки і в Україну, Аґрафка російською тепер продається не тільки в Росії, але й в Україні. Але гроші за неї російською йдуть в Росію. А то тут у нас війна роками, тисячі вбитих, території загарбані, а зробила все це держава, де ваші книжки видали і цими грошима вам за права заплатили. Нічого не муляє?», - написав на своїй сторінці у Facebook Стронговський.
У коментарі theБабель у «Видавництві Старого Лева» пояснили своє рішення продати права у Росії тим, що «таким чином популяризовують українську книжку і на ворожій території в тому числі».
У видавництві наголосили, що понад третину українського ринку досі посідає російська книжка: «За останні роки в Україні вийшли десятки книжок, перекладених з російської, права на які придбано в Росії і податки з яких теж заплачені українськими грошима. Крім того, так склалося історично, що кожна, напевно, десята книжка іноземних авторів в Україні купується через «Литературное агентство Синопсис, с отделениями в Лондоне и Москве», яке «на территории России, Украины и стран Балтии является субагентом наиболее влиятельных издательств и литературных агентств Великобритании, США и Европейских стран» (цитата)... Давайте говорити про ці стандарти в ширшому контексті, а не лише вибірково», — прокоментували у видавництві.
У «Видавництві Старого Лева» пояснюють, що «хочуть, щоб українську книжку знали і визнавали скрізь, як і нашу державу».
«Нам важливо показувати, що український культурний продукт, а саме книжковий, – самодостатній і конкурентноздатний на всіх ринках… Така культурна боротьба і пропаганда. Ми не видаємо російські книжки і не популяризуємо їх, не відвідуємо територію Росії», - наголосили у «ВСЛ».
У видавництві зазначили, що права на видання цієї серії книжок придбало 22 країни, серед яких Японія, Франція, Іспанія, ОАЕ. «Це неймовірна історія про сильну позицію української книжки і про зацікавленість нею в різних куточках світу. Це книжки для дітей і вони насамперед про розуміння іншого, про людяність і толерантність», — додали в видавництві.
Автор видань «Я так чую» і «Я так бачу» Андрій Лесів підтвердив, що книжки справді були видані російським видавництвом, але гонорар за продаж ліцензії «Аґрафка» переказаний на благодійність. «Наш гонорар за продаж ліцензії переказаний на рахунки «Повернись живим», про що ми не маємо звички оголошувати публічно. Видання наших книг розглядаємо як культурну експансію у вороже культурне середовище», - наголосив він.
За книжку «Я так бачу» у 2018 році «Аґрафка» стала переможцем на міжнародному конкурсі професійного ярмарку дитячої книжки «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction».