Національний банк знизив відразу на два відсотки облікову ставку — з 15,5% до 13,5%. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.
Регулятор пояснив своє рішення стрімким зміцненням курсу гривні, який зумовлює швидше зниження інфляційного тиску, ніж очікувалося. «У листопаді 2019 року споживча інфляція стрімко уповільнилася — до 5,1% у річному вимірі, що було нижчим від очікувань Національного банку», — йдеться у повідомленні. Це означає, що інфляція у листопаді досягла середньострокової мети, яку Національний банк задекларував ще у 2015 році.
Крім того, НБУ пояснив причини зміцнення курсу. У жовтні—грудні основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній. Разом з тим, Нацбанк заявляє, що кошти іноземних інвесторів, вкладені у гривневі облігації уряду, не мали визначального впливу на валютний ринок.
Разом з тим, Нацбанк бачить серед ризиків для курсу гривні питання транзиту газу, посилення торговельних війн, а також ескалацію військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
Крім того, на брифінгу у Києві голова Нацбанку Яків Смолій повідомив, що регулятор вдвічі підвищив електронний ліміт для інвестицій фізичних осіб за кордон — до €100 тис. на рік.
Що таке облікова ставка?
Це відсоткова ставка, за якою НБУ надає кредити комерційним банкам. Чим вищою є облікова ставка Нацбанку, тим вищі ставки за кредитами та більша прибутковість депозитів у комерційних банках. Це основний інструмент, яким користується НБУ, щоб регулювати інфляцію.
- Наприкінці жовтня Національний банк знизив облікову ставку з 16,5% до 15,5%.
- У кінці квітня Національний банк вперше за два роки знизив облікову ставку на 0,5% — до 17,5% річних. Пізніше, у липні, регулятор знизив ставку з 17,5% до 17%.