21 липня в Україні — вибори (знову). Як вони будуть проходити? І який вигляд мають відкриті списки, які обіцяв Зеленський?

Автор:
Марія Ульяновська
Дата:
21 липня в Україні — вибори (знову). Як вони будуть проходити? І який вигляд мають відкриті списки, які обіцяв Зеленський?

Артем Марков / Дар'я Светлова / «Бабель»

20 травня в інавгураційній промові Володимир Зеленський заявив, що розпускає парламент. Він запропонував депутатам ухвалити виборчий кодекс і провести дострокові вибори у Верховну Раду за новими правилами — так званою «пропорційною системою з відкритими списками». Після переговорів з лідерами фракцій президент запропонував нове рішення: відмовитися від мажоритарної системи (тобто провести вибори тільки за партійними списками) і знизити прохідний барʼєр для партій з нинішніх пʼяти відсотків до трьох. Парламент провалив і цю ініціативу. Тож у липні дострокові вибори в Раду пройдуть за старими правилами. Що це за правила? Що таке відкриті списки? Чому депутатам вони невигідні? Пояснюємо по пунктах.

Як ми голосуємо зараз і як це буде в липні?

В Україні змішана система виборів. Усього в Раді має бути 450 депутатів. З них 225 ми вибираємо за закритими партійними списками, ще 225 — це кандидати в мажоритарних округах. Кількість депутатів, які проходять за списками, залежить від відсотка, який партія набере на виборах. Чим вищий відсоток, тим більше прохідних місць. Із мажоритарниками все простіше — в кожному окрузі перемагає тільки один депутат.

Важливий нюанс: після початку війни депутатів у Раді поменшало — тепер їх 424. 26 мажоритарних округів розташовані на тимчасово окупованих територіях, тому мажоритарників звідти немає. Скільки округів працюватимуть на виборах у липні, — неясно. У ЦВК кажуть, що всі, де вийде організувати голосування. Це залежить від рішень місцевих військових адміністрацій та ситуації у прифронтовій зоні. Виборці з Криму зможуть проголосувати тільки в округах материкової України.

Закриті списки — це як? Від кого вони закриті?

Від виборців, але не в прямому сенсі. Побачити повні списки партій можна на сайті ЦВК. «Закритими» їх називають тому, що керівництво партій складає їх на власний розсуд, без урахування думок виборців.

Що мав на увазі Зеленський, коли говорив про відкриті списки?

Зеленський говорив про пропорційну систему з відкритими списками. Йдеться ось про що. За проектом виборчого кодексу, Україна ділиться на 27 округів. У кожному з них кожна партія складає список мінімум з пʼяти кандидатів. Чим вище кандидат у списку від округу — тим більше в нього шансів пройти в парламент. У бюлетені зʼявляються дві графи. В одній потрібно вписати номер партії, яку підтримуєш. В іншій — номер конкретного кандидата. У день виборів ЦВК має подати список партій та списки кандидатів від усіх партій на всі дільниці.

Кількість депутатів у Раді від кожної партії визначають так: кількість виборців, які проголосували, ділять на кількість місць у парламенті. Так отримують «вартість» одного місця. За «вартістю» одного місця розраховують кількість місць, які отримує кожна партія для кожного округу. Чим більше голосів партія набрала в окрузі, тим більше представників округу в парламенті. Кандидати розміщені в регіональному виборчому списку в порядку зменшення відсотків голосів виборців.

І яка система краща?

Як завжди, у кожного варіанту є «плюси», «мінуси», «підводні камені». Недолік закритих списків в Україні — місцями в них нерідко торгують. Так у Раду потрапляють кандидати з сумнівною репутацією. Зазвичай їх «ховають» у кінці «прохідної» частини списку, справедливо розраховуючи, що у виборців немає часу або бажання зʼясовувати, хто ці люди. На початок списку, навпаки, ставлять шанованих і відомих кандидатів.

«Мажоритарка» хороша тим, що депутати намагаються (не завжди) допомагати своєму округу та підтримувати звʼязок з виборцями, які провели їх у парламент. Недолік цієї системи в тому, що, потрапивши в Раду, депутати часто змінюють свої погляди і приєднуються до більшості. Нерідко їхні голоси — предмет торгу між великими партіями, яким не вистачає підтримки для ухвалення важливих законів.

Відкриті списки підтримують громадські активісти, Венеційська комісія та Парламентська асамблея Ради Європи. За словами Ольги Айвазовської, координаторки виборчих програм мережі «Опора», ця система допоможе не тільки покласти край торгівлі місцями у списках, але й поліпшить конкуренцію всередині партій і прискорить створення коаліції та уряду. Але на те, щоб упровадити нову систему, потрібні час та згода Ради.

Чому парламент проти відкритих списків?

Це давня історія. У 2014 році парламентська коаліція обіцяла запровадити систему відкритих списків. У 2018 депутати проголосували в першому читанні за новий виборчий кодекс, де була виписана ця система. Восени 2018 року всі фракції говорили, що парламент повинен провести насамперед виборчу реформу, але балачками все й закінчилося. До проекту закону подали 4 тисячі правок, але розглядати їх так і не почали. Чому? На це питання ми вже відповіли вище.