Американська імунолог створила перші біотехнічні легені. На це пішло 18 років

Автор:
Аня Синящик
Дата:

Співробітники медичного факультету Техаського університету виростили і пересадили свиням органи дихання. Це перший випадок, коли біотехнічні легені прижилися, а піддослідні вижили. Кореспондент «Бабеля» Аня Синящик зʼясовувала, чому це досягнення виходить за рамки мікробіології

Учені Національної лабораторії Галвестона виростили штучні легені і пересадили їх чотирьом свиням. Щоб знизити ризик відторгнення, органи вирощували з клітин самих піддослідних тварин. Транспланти прижилися, у їхніх тканинах розвинулися здорові кровоносні судини. Це серйозний крок уперед: раніше, коли біотехнічні легені пересаджували гризунам, ті вмирали за кілька годин.

Як вони це зробили

Дослідницька група доктора Джоан Ніколс узяла легені у свиней-донорів. Сумішшю з детергентів і цукру вони очистили легені від клітин, залишивши «каркас» із міжклітинного білка. Далі вони наповнили ці каркаси кровоносними судинами і клітинами легеневої тканини свиней-реципієнтів. Каркаси «дозрівали» в резервуарах, наповнених поживними реактивами, які допомогли клітинам прижитися. Свиням-реципієнтам замінили ліву легеню на вирощений біотехнічний імплант і хірургічно приєднали його до серцево-судинної системи — за винятком легеневих артерій.

Резервуар біореактора, де 30 днів вирощували нові штучні легені

Jean Niles, Joaquin Cortiella, Joan Nichols via ScienceNews

Чому це важливо

Колеги Джоан Ніколс кажуть, що її останній дослід із пересадкою легень свиням — це важливий крок до того, щоб виростити біотехнічні легені, придатні для людини. Свиням не вводили препарати, що пригнічують імунітет, як це зазвичай роблять при трансплантації. У всіх піддослідних тварин легені прижилися; вони не відчували проблем із диханням. Наступний етап — приєднати імпланти до легеневих артерій, які постачають до органу кисень.

Далі група Ніколс планує створювати біотехнічні легені людини. Для цього вони збираються друкувати «каркас» легень на 3D-принтері.

Хто така Джоан Ніколс

Професор медицини внутрішніх органів, мікробіології та імунології. Крім того, Ніколс — заступник директора Національної лабораторії Галвестона, розташованої в Техасі. Побудували її десять років тому, це лабораторія четвертого рівня біологічної безпеки — таких у США всього два десятки.

Її індекс Хірша — 23 (у імунолога 42 наукові статті, які активно цитуються колегами).

«Імунними» дослідницькими проектами доктор Ніколс займається з 1985-го. В її скарбничці — вивчення реакції легень на вплив забруднюючих речовин і/або респіраторних патогенів (таких, як пташиний грип), вирощування людської легені в лабораторних умовах. Ще вчена використовує дорослі і ембріональні стовбурові клітини для вирощування тканинних конструкцій. На них зручно відстежувати розвиток вірусу та захисну реакцію організму.

До проекту по вирощуванню легенів її підштовхнула невтішна ситуація з донорством органів у педіатрії. Експериментуючи з вирощуванням штучних легенів для свиней, професор сподівається допомогти дітям, які потребують пересадки органів дихання.

«Не можна відразу всім розповідати про свої досягнення, поки самому собі не доведеш, що твій винахід і справді вартий уваги", — заявила доктор Ніколс під час презентації першої створеної в лабораторних умовах людської легені.

Імунолог перерахувала труднощі, з якими зіштовхуються вчені-новатори: їх неохоче публікують у наукових журналах, колеги та грантодавці відносяться до високоризикових проектів з упередженням. Крім того, піонерам часто потрібне обладнання, якого не існує в природі. Біореактор, в якому команда Ніколс вирощувала легені, вчені сконструювали з підручних матеріалів: акваріума, пластику, який використовується як сировина у човновій індустрії, та насосів, придбаних на інтернет-аукціоні.

«Ми змогли створити набагато кращу судинну систему в легенях, раніше цього не вдавалося», - заявили доктор Ніколс і доктор Кортіелла

utmb.edu

На те, щоб виростити людську легеню, команда доктора Ніколс витратила 15 років. За словами Хоакіна Кортіелли, її колеги і директора Лабораторії тканинної інженерії та регенерації органів при Техаському університеті, перші пацієнти зі штучними легенями можуть зʼявитися вже через пʼять-десять років.

Доктор Ніколс про виклики, з якими зіштовхуються вчені, які працюють над трансплантацією штучних легень