Родстер Жванії, радянська пожежна машина та плетені кошики. Що продають на найбільшому в Україні складі конфіскованого майна — репортаж theБабеля

Київський склад — найбільша з усіх філій держпідприємства. Тут на власні очі переконуєшся, що конфіскувати можуть все що завгодно: від пральної машини, телевізора чи холодильника до горщиків, каструль, килимів, шпалер та плетених кошиків.

Вище, на кількох ярусах полиць, зберігається митний конфіскат. Він продається найгірше і може довго пролежати на складі.

«У нас є такі активи, що зберігаються кілька років. Це, наприклад, митний конфіскат. Бо його уцінка не може бути меншою, ніж нараховані митні платежі. А вони дуже часто бувають досить великими», — пояснює Вишньов.

Враховуючи такий асортимент, участь в аукціонах може брати будь-хто незалежно від статків. Зареєструватись на сайті можна кількома кліками. А для участі в торгах за той чи інший лот необхідно подати заявку і сплатити гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни. Якщо ви не стали переможцем, то вам його повернуть.

За словами Вишньова, зараз у системі зареєстровано понад 55 тисяч учасників торгів, з них близько 70% — це фізичні особи. «Найбільша кількість покупців — з Києва. Але торги успішно проходять у всіх регіонах. Іноді ми дивуємось, коли, наприклад, за нерухомість навіть у віддалених районах відбуваються активні торги», — додає він.

Директор «СЕТАМ» радить обов’язково оглянути вподобаний лот, перш ніж боротися за нього на аукціоні. «Арештоване майно — це в більшості випадків речі, які зазвичай були у вжитку, комусь належали. Тому, звичайно, треба їхати на наші майданчики або склади і дивитись, а вже потім приймати рішення — чи брати участь у торгах».

Родзинкою київського складу є британський спортивний родстер Морган Аеро 8, конфіскований за банківські борги. За інформацією ЗМІ, це авто належало екс-депутату Партії регіонів Давиду Жванії.

Його стартова ціна під час перших торгів у липні цього року складала 3,1 мільйона гривень, у вересні ціну знизили до 1,5 мільйона гривень. Але охочі придбати це вінтажне авто так і не зʼявилися.

У жовтні «СЕТАМ» продав найдорожчий лот у своїй історії — комплекс будівель Кузьминецького цегельного заводу — за 170 мільйонів гривень. Але такі угоди, за словами Вишньова, є вкрай рідкісними для українського ринку.

Найкраще з арештованого майна продаються автівки, нерухомість та електроніка. Першою за обсягом вартості є нерухомість, бо її початкова ціна є вищою. А от найпопулярніші лоти на «СЕТАМ» — це автівки, кількість заявок на них іноді сягає сотні.

І справді, тут є з чого вибирати. За складом розташований автомайданчик, де можна знайти автівку на будь-який смак та гаманець: від розбитого Ланоса до люксового Мерседеса. При цьому ціна більшості з них значно менша за ринкову.

Арештовують автівки через несплату податків, банківських кредитів або заборгованість за аліментами. Саме так на цьому майданчику опинились і були згодом продані кілька арештованих автівок телеведучого Антіна Мухарського, який через проблеми з несплатою аліментів цього року виїхав з України. Потрапляють сюди й арештовані елітні авто колишніх чиновників часів Януковича.

Є тут і конфісковані митницею автівки. Але продати їх, так само як і конфіскат з верхніх полиць складу, вкрай важко — через великі митні платежі. «Особливо це стосується старих автівок, — пояснює директор «СЕТАМ». — Наприклад, Мерседеси 90-х років — у них величезний об’єм двигуна і, відповідно до нормативів митниці, у них космічні митні платежі. Були у нас випадки, коли на торгах після вже останньої уцінки Мерседеси 1993—1994 років коштували по півмільйона гривень. Це нонсенс, за такою ціною вони взагалі нікому не цікаві».

Проте трапляються випадки, коли під час торгів ціна зростає настільки, що перевищує стартову в десятки разів. Зазвичай, це відбувається вже після уцінки під час других або третіх торгів. «Механізм аукціону саме й дозволяє вийти на ринкову вартість, навіть якщо початкова оцінка буде занизькою. Це вже як азарт, тут вже більше психологія ніж економіка», — каже Вишньов.

Серед автівок на майданчику також зустрічаються справжні «музейні експонати», які часто виставляються на продаж задля погашення боргу із заробітної платні на підприємствах.

«Іноді вони вже в дуже поганому стані, більше схожі на металобрухт. Але були й випадки, як-от у Полтаві, коли підприємство продавало гарні авто, наприклад Лексуси, на яких їздило керівництво. Їх затримали на посту поліції, а потім передали на «СЕТАМ» і погасили заборгованість», — згадує Вишньов.

Кожен з арештованих активів, виставлених на продаж, проходить три раунди торгів з уцінкою. Якщо майно, що стягується державою, не продається протягом цих трьох раундів, то потім збирається спеціальна комісія і вирішує, що з ним далі робити.

«Зазвичай, це стосується транспортних засобів: їх можна розукомплектувати і продавати на запчастини, утилізувати або відправити на безоплатну передачу. Випадків утилізації за останній рік навіть не пригадаю, ніхто за це не береться, бо це певні ризики для учасників цієї комісії. Переважно, віддають на безоплатну передачу», — говорить директор «СЕТАМ». За такою схемою, наприклад, у листопаді минулого року Кіровоградська льотна академія отримала літак ЯК-40, який був конфіскований за порушення митних правил.

«Ми працюємо над збільшенням довіри. Треба розуміти, що арештоване майно люди так просто не хочуть віддавати, тому часто поширюються чутки, що щось зроблено несправедливо чи ми щось робимо не так», — підсумовує Вишньов. Ще однією з перепон у роботі «СЕТАМ» він називає повільний процес законодавчих змін, які «дуже часто не встигають за прогресом», оскільки більшість норм, у першу чергу технічних, написані майже двадцять років тому. «Ми працюємо над тим, щоб усе, що можна купувати на електронних торгах, можно було купити за адекватними та єдиними для всіх правилами гри».