Як покійний творець всесвіту Marvel Стен Лі змінив поп-культуру? Розповідає співзасновник видання Vertigo Юрій Поворозник

Автор:
Юрій Поворозник
Дата:
Як покійний творець всесвіту Marvel Стен Лі змінив поп-культуру? Розповідає співзасновник видання Vertigo Юрій Поворозник

Rich Polk / Getty Images

Стен Лі помер 12 листопада в госпіталі «Сідар-Сінай» в Лос-Анджелесі після того, як його туди доставила швидка допомога. Йому було 95 років. Він був головним редактором видавничого дому Marvel, пізніше — головою його ради директорів. У співавторстві з іншими художниками він придумав Людину-павука, Халка, Тора і ще з десяток важливих для поп-культури двадцятого століття супергероїв. Крихітну компанію Marvel він зробив спочатку першим у світі видавцем коміксів, а потім — мультимедіа-холдингом, який студія «Дісней» купила за 4 мільярди доларів. Заодно він докорінно змінив поп-культуру.

Стенлі Мартін Лібер народився в 1922 році в Нью-Йорку. Як і всім дітям того часу, рости йому довелося у розпал Великої депресії. Пізніше у численних інтервʼю Лі розповідав, що безробіття батька сильно на нього вплинуло, викликавши гостру необхідність постійно бути зайнятим. Працювати він почав ще зі школи: Стен встигав паралельно писати некрологи та прес-релізи для Національного туберкульозного центру, доставляти сендвічі, працювати хлопчиком на побігеньках на виробництві, а також продавати передплату газети New York Herald Tribune.

У комікси Лі потрапив випадково: його двоюрідна сестра була одружена з власником видавництва Timely Comics (пізніше перейменується в Marvel) і влаштувала свого кузена на роботу. Першим коміксом, який він написав, став третій випуск «Капітана Америки», що вийшов у квітні 1941 року. Через півроку видавництво покинули редактор Джо Саймон і художник Джек Кірбі, і 19-річний Стен раптово опинився головним. Наступні 20 років його роботи пройшли одноманітно — індустрія мальованих історій стагнувала, а Timely намагалися копіювати успіхи конкурентів, чого вистачало лише для того, щоб бути на плаву.

Усе змінилося в 1961-му — DC comics викликали новий інтерес до історій про супергероїв, і Лі вирішив ризикнути. Разом із Джеком Кірбі, який повернувся у видання, вони вигадали «Фантастичну четвірку», зробивши персонажів не зовсім звичайними, але людьми. Справа в тому, що супергерої в коміксах завжди були ідеалізованими: у Супермена ніколи не було проблем, Бетмена не хвилювала смерть його батьків, а Флеш швидко бігав, але особливо не думав. Герої мальованих оповідань були прикладами для дітей і підлітків, не надто цікавлячи тих, хто перестав ставити собі питання «На кого я хочу бути схожим?». Підхід Стена Лі і Джека Кірбі повністю змінив індустрію — вже після першого випуску «Фантастичної четвірки» стало зрозуміло, що автори знайшли золоту жилу. Людям було цікаво дивитися, як непереможні воїни справляються з рутиною — з нашестям тарганів або з проблемами через оплату оренди житла.

Стен Лі в 1978 році в Нью-Йорку.

Santi Visalli / Getty Images

За наступні декілька років з-під пера Стена вийшло більше десятка відомих нині героїв: Халк, Залізна людина, Доктор Стрендж, Людина-мураха, Тор, Люди Ікс, Шибайголова, Чорна Пантера і, звичайно ж, Людина-павук. Усі вони існували в єдиному всесвіті, який теж став новаторським ходом. Раніше персонажі інших видавництв теж перетиналися між собою, але їх пригоди йшли окремими історіями в кожному випуску. Лі вирішив не обмежувати себе — різні серії постійно перепліталися, тому читачам доводилося купувати все більше коміксів, щоб бути в курсі подій. Це швидко підхопили інші видавництва, істотно збільшивши продажі індустрії, а через три десятиліття ця ідея підштовхнула продюсера Кевіна Файгі до створення кінематографічного всесвіту Marvel.

Ідеї Стена Лі значно вплинули на популярну культуру того часу. Комікси перестали бути розвагою для підлітків, а завоювали нову нішу. Людські риси характеру супергероїв швидко еволюціонували — складні історії «Хранителів», «V означає Вендетта» та інших «дорослих» графічних романів зʼявилися саме завдяки тому, що Стен не побоявся скинути нових богів з пʼєдесталу. Його ідеї перетворили консервативну індустрію на локомотив соціальних і культурних змін, наслідки яких ми зараз відчуваємо на собі.

Було б неправильно ідеалізувати Стена Лі, навіть після його смерті. Невпинне бажання бути в центрі уваги зіграло з ним злий жарт. Постійні розповіді про власну велич розбивалися об численні інтервʼю його колег — Джека Кірбі, Стіва Дитко, Джона Роміти та інших: ті говорили, що Лі приписував собі чужі заслуги. І все ж без Стена сучасна культура була б абсолютно іншою. Для однієї людини такого досягнення — більш ніж достатньо.