Чи справді марихуана безпечна для здоровʼя? Коротко переказуємо статтю Малькольма Гладуелла в The New Yorker

Перегляди:
7710
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:
Чи справді марихуана безпечна для здоровʼя? Коротко переказуємо статтю Малькольма Гладуелла в The New Yorker

Mario De Fina / NurPhoto via Getty Images

Зараз все більше країн дозволяють використання марихуани в медичних цілях. Але її вплив на здоров'я людини досі недостатньо вивчений. А нечисленні медичні дослідження вже застаріли. Відкритими залишаються питання щодо дозування, побічних ефектів і способів вживання. Противники легалізації марихуани заявляють про її вплив на психічне здоров'я і вважають, що це прямий шлях до вживання важких наркотиків. Але жодних систематичних досліджень цього питання також не проводили. theБабель коротко переказує статтю Малькольма Гладуелла в The New Yorker про те, чи дійсно марихуана безпечна для здоров'я, що з цього приводу говорять медики і які перспективи подальших, більш детальних досліджень.

На початку 2017 року група експертів Національної академії медицини США опублікувала доповідь про вплив марихуани на здоров'я людей. Вона налічує 468 сторінок, але не дає однозначних відповідей ані щодо лікувального ефекту канабісу, ані щодо потенційних ризиків. Головна причина — недостатня кількість медичних досліджень та тестувань. «У нас є докази використання марихуани як засобу від болю, але дуже мало відомо про ефективність, дозування, способи вживання або побічні ефекти».

Співвідношення «доза-реакція» — це перше, що зʼясовують фармацевтичні компанії, випробовуючи новий препарат на людях. Для одних ліків крива співвідношення «доза-реакція» є лінійною: подвійна доза створює подвійний ефект. Для інших вона нелінійна: подвійна доза може збільшити ефект у десятки разів. Із марихуаною такі дослідження практично не проводили, тому що до недавна вона фактично всюди була заборонена.

Також важливо, яким способом вживається канабіс. Його можна курити, випарювати, їсти або наносити на шкіру. Як впливають способи вживання на ефект — поки що теж незрозуміло. А нечисленна наявна інформація ґрунтується на дослідженнях, які проводилися ще у 1980—1990-ті, коли канабіс не був таким міцним, як зараз. Завдяки останнім досягненням у галузі селекції та методів вирощування рослин середня концентрація тетрагідроканабінолу (ТГК — основна психоактивна речовина в марихуані) зросла на понад 20 відсотків.

Коли йдеться про канабіс, на думку автора статті, у кращому разі «ми будемо поступово дізнаватися більше про справжні наслідки вживання та адаптуватись за необхідності». Як найгірший сценарій він наводить витяги з книги колишнього репортера-розслідувача The New York Times Алекса Беренсона «Розкажіть своїм дітям: Правда про марихуану, психічні захворювання і насильство».

Перше з питань, які порушує Беренсон, — це зв'язок марихуани з психічними захворюваннями. Лобісти легалізації стверджують, що вживання канабісу є відповіддю на психічне захворювання, а не його причиною. Але в одному з небагатьох однозначних висновків Національної академії стверджується, що «вживання канабісу може підвищити ризик розвитку шизофренії та інших психозів; чим більше вживання — тим вищий ризик».

У книзі наводиться думка Еріка Мессамора — психіатра, який спеціалізується на нейрофармакології та лікуванні шизофренії. Він вважає, що ТГК може впливати на протизапальні механізми мозку, що призводить до пошкодження нервових клітин і кровоносних судин.

Друге питання Беренсона випливає з першого. Марення і параноя, що часто супроводжують психози, можуть іноді викликати агресивну поведінку. І якщо канабіс пов'язаний із психозами, чи слід очікувати, що збільшення вживання марихуани супроводжуватиметься зростанням насильства? Однозначної відповіді на це питання немає. Але Беренсон наводить статистику зростання вбивств і нападів у штаті Вашингтон, який у 2014 році першим у США узаконив рекреаційну марихуану. І хоча прямий причинно-наслідковий зв'язок тут відстежити складно, Беренсон вважає її підтвердженням того, що вживання марихуани не забезпечує заспокійливий ефект, а навпаки — провокує агресію.

І третє питання, яке порушує Беренсон у книзі, — чи може марихуана сприяти переходу до вживання важких наркотиків, наприклад, опіатів (морфін, героїн, метадон). Тут статистика вже не грає Беренсонові на руку: перша хвиля легалізації марихуани пройшла на західному узбережжі США, а перший серйозний сплеск опіоїдної залежності — в центральних штатах. Тому «Беренсон, виступаючи в ролі адвоката диявола, робить акцент на дослідженнях, за якими канабіс відкриває двері для вживання опіоїдів».

Висновок Національної академії з цього питання — ми просто недостатньо знаємо, тому що не було жодних систематичних досліджень з цього приводу. Втім, «невизначеність вчених навряд обнадійливіша за паніку Беренсона».

Наразі канабіс, судячи з усього, належить до тієї категорії речовин, які суспільство дозволяє, але одночасно засуджує. Таке саме ставлення існує, наприклад, до алкоголю і сигарет. А неоднозначний підхід чиновників до таких питань найкраще ілюструє приклад із електронними сигаретами. Так, в американському Управлінні з санітарного нагляду за якістю продуктів і медикаментів переконані, що вони — «шлях до традиційного вживання тютюну» для дітей і підлітків. У Британії ж, навпаки, вважають електронні сигарети «набагато безпечнішою альтернативою для дорослих курців, які прагнуть задовольнити свою нікотинову залежність».


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

У Каліфорнії заарештували чоловіка, який три години лизав дверний дзвінок

Перегляди:
2622
Автор:
Ольга Матвєєва
Дата: