Чотиригодинна документальна стрічка Дена Ріда розповідає історію Вейда Робсона, Джеймса Сейфчака та їхніх сімей. Вони познайомилися з Майклом Джексоном, коли Робсону було 7 років, а Сейфчаку — 10, і часто гостювали в його маєтку «Неверленд». У фільмі представлені їхні фотографії з Джексоном, копії факсів та листів, які він їм писав, аудіозаписи їхніх телефонних розмов і плани маєтку, де, як стверджують герої картини, все було облаштовано таким чином, щоб приховати їхні зустрічі від сторонніх очей. Ці зустрічі, за словами Робсона і Сейфчака, відбувалися протягом кількох років.
Перший раз Майкла Джексона звинуватили в сексуальному насильстві над неповнолітнім Джорданом Чендлером у 1993 році. Тоді Робсон і Сейфчак свідчили на захист співака, і справа не дійшла до суду. У 2003 році Джексона звинуватили в тому, що він домагався 13-річного Гевіна Арвізо. Робсон став головним свідком захисту під час судового процесу у 2005-му, в результаті Джексона виправдали.
Sundance Institute
Однак через кілька років після смерті Майкла Джексона Робсон і Сейфчак заявили, що свідчили під тиском самого артиста та його адвокатів. Вони стверджували, що Джексон скористався їхнею «довірою і любовʼю до нього». «Я був дитиною. Я вірив і вклонявся йому», — згадує Сейфчак. «Мене лякала думка, що моє життя зруйнується, якщо він потрапить до вʼязниці», — розповідає Робсон. Обидва подали позови про сексуальні домагання — у 2013 і 2014-му, вони вимагали грошової компенсації, але програли в суді.
Peter Kramer / NBC NewsWire via Getty Images
З цієї причини фільм і розкритикувала сімʼя артиста. Через кілька годин після премʼєри рідні співака назвали стрічку «спробою очорнити памʼять Майкла Джексона», а її головних героїв — брехунами. «Обидва під присягою свідчили, що [домагань і насильства] ніколи не було. Вони не надали жодних доказів ...увесь фільм заснований на словах двох псевдосвідків». Режисера звинуватили в упередженості, тому що він не поговорив ні з ким, окрім Робсона, Сейфчака та їхніх сімей.
Jerod Harris / Getty Images
У відповідь режисер каже, що намагався звʼязатися з іншими людьми, які в дитинстві проводили час із Джексоном у «Неверленді», наприклад з актором Маколеєм Калкіним. Він писав і Гевіну Арвізо, в розбещенні якого теж звинувачували співака, але той не відповів. Тому Рід вирішив зробити акцент на історіях Робсона та Сейфчака. Головний посил фільму, за словами режисера, полягає в тому, що ймовірні жертви любили, а не боялися Джексона, йому довіряли їхні сімʼї. А наслідки сексуального насильства над дітьми проявляються в більш пізньому віці. «Це головне, що повинні усвідомити люди. Багато фанатів Джексона цього не розуміють, і я не можу їх звинувачувати в цьому».
Маєток Майкла Джексона «Неверленд».
Maggie Houtz / Flickr
Перед премʼєрою фільму «Залишаючи Неверленд» ведучий кінофестивалю повідомив, що під час показу в залі чергуватимуть медики, оскільки картина дуже напружена та емоційна. Після перегляду деякі кінокритики назвали стрічку «тривожною, руйнівною і такою, що глибоко заслуговує довіри». «Ми всі помилялися, коли підтримували Майкла Джексона», — заявила кінооглядачка US Weekly Мара Рейнштейн. Навесні цей документальний фільм покажуть на каналах HBO і Channel 4.