Серед католицьких священиків чимало геїв, але вони бояться в цьому зізнатися. Церква їх переслідує і звинувачує в педофілії — переказуємо матеріал NYT

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:
Серед католицьких священиків чимало геїв, але вони бояться в цьому зізнатися. Церква їх переслідує і звинувачує в педофілії — переказуємо матеріал NYT

Дар'я Светлова / Артем Марков / «Бабель»

Тисячі священиків католицької церкви — геї. Церква засуджує їх офіційно, зокрема й навішуючи на них ярлик педофілів. Через це представники рядового духовенства роками приховують свою сексуальність, а тих, хто наважується зробити камінґ-аут, переслідує церковне керівництво. Цього тижня у Ватикані відбудеться саміт, присвячений проблемам сексуального насильства. Привід — гучний скандал з американським кардиналом, якого позбавили сану через звинувачення у педофілії. Деякі священики сподіваються, що на саміті Папа Франциск закличе переглянути ставлення до гомосексуальності. The New York Times зібрав історії понад 20 американських священиків-геїв. Більшість з них розповідають про свої проблеми за умови анонімності, побоюючись «полювання на відьом».

Католицька церква досі ретельно приховує історії священиків-геїв, попри те, що тисячі представників духовенства є гомосексуалами. Тільки у США, за найскромнішими підрахунками, геї становлять 30—40 відсотків католицького духовенства. Деякі священики вважають, що ця цифра набагато більша — близько 75 відсотків. Один священик з Вісконсина припустив, що кожен священик — гей, якщо він не впевнений у зворотному. Священик у Флориді сказав, що «третина — геї, третина — гетеросексуали, а третина не знає, хто вони в біса такі».

За два місяці журналістка The New York Times Елізабет Діас поспілкувалася з двома десятками священиків та семінаристів, які визнають себе геями, з 13 штатів. Майже всі розповідали подробиці свого інтимного життя за умови анонімності. Вони бояться, що їх буде переслідувати церковне керівництво. І кажуть, що можуть залишитися не лише без приходу, але й без житла, медичної страховки та пенсії.

Церква ще на етапі семінарії прищеплює негласне правило про те, що священики повинні зберігати свою сексуальність у таємниці. Numquam Duo, Semper Tres — у перекладі з латинської «ніколи вдвох, тільки втрьох» — це одне з попереджень, яке втлумачують семінаристам. Тобто католицькі священики не повинні навіть прогулюватися вдвох, щоб між ними не виникла «особлива чоловіча дружба». «Не можна дружити з чоловіком, тому що ви можете виявитися гомосексуалом. І не можна дружити з жінкою, тому що ви даєте обітницю безшлюбності. З ким же тоді у вас можуть бути здорові людські взаємини?» — говорить один зі священиків.

Табу на тему сексуальності в духовних семінаріях призводить до того, що багато американських священиків усвідомлюють свою гомосексуальність досить пізно — у 30—40 років. Подібне усвідомлення в юнацькому віці може призвести до трагедії. Елізабет Діас наводить історію семінариста, який наклав на себе руки, а після смерті в його кімнаті знайшли сірники з логотипом гей-клубу.

Отцю Грейтену з Мілуокі було 24 роки, коли він хотів викинутися з вікна гуртожитку, бо усвідомив, що він — гей. «Це було схоже на смертний вирок». Він розповів про це своєму однокурснику. І зʼясувалося, що той теж гей, але боїться в цьому зізнатися.

Трохи більше ніж рік тому отець Грейтен зробив камінґ-аут перед своїми парафіянами під час меси. Його заяву зустріли оплесками. Отцю Грейтену писали слова підтримки віряни з інших штатів. А пізніше йому зателефонував один 90-річний священик і розповів, що приховував свою сексуальну орієнтацію довгі роки.

Церковне керівництво не схвалило публічне зізнання отця Грейтена. У внутрішньому листуванні його дії назвали «сатанинськими», а його самого — «брудним п*дором» і «монстром, який ґвалтує дітей».

У матеріалі наводяться результати досліджень, які доводять, що гомосексуальність священика не є причиною насильства над дітьми. Тим не менш велика частина церковного керівництва вважає священиків-геїв головною причиною педофілії серед католицького духовенства. Думка про те, що всі священики-геї ґвалтують дітей, досі домінує в консервативних католицьких колах.

Багато хто сподівався, що церква переосмислить ставлення до геїв після промови Папи Франциска «Хто я такий, щоб судити геїв?», яку він виголосив у 2013 році. Але криза сексуального насильства в католицькій церкві може перекреслити ці надії.

«Це схоже на полювання на відьом. Вас переслідують за те, чого ви ніколи не робили», — розповідає за умови анонімності один зі священиків. «Переважна більшість священиків-геїв перебувають у небезпеці», — вважає отець Боб Бассен зі штату Юта. Близько 12 років тому його відправили у відставку, після того як він провів месу для ЛГБТ-спільноти.

Черговим приводом побоюватися переслідувань для священиків-геїв став скандал із колишнім архієпископом Вашингтона кардиналом Теодором Маккерріком. Минулого тижня Ватикан визнав його винним у педофілії і позбавив сану. Звинувачення геїв у педофілії може стати головною темою саміту у Ватикані, який відбудеться з 21 до 24 лютого. Він присвячений проблемі сексуального насильства у католицькій церкві.

«Замість того, щоб посилити відповідальність єпископів, на саміті можуть знову засудити лесбіянок, геїв і транссексуалів у церкві», — вважає 63-річний Джон Коу, священик з Кентуккі.

Є й ті, хто сподіваються на позитивні результати цього саміту. Наприклад, група священиків-геїв з Нідерландів нещодавно відкрито закликала Папу Франциска дозволити висвячення геїв у священики.