28 років тому на Донбасі почався масовий страйк шахтарів. Він прискорив розпад СРСР, лідери протесту стали політиками України. Згадуємо історію шахтарського руху 90-х

Перегляди:
1860
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:
28 років тому на Донбасі почався масовий страйк шахтарів. Він прискорив розпад СРСР, лідери протесту стали політиками України. Згадуємо історію шахтарського руху 90-х

ЦДКФФА України імені Гордія Пшеничного / Wikimedia

Двадцять вісім років тому, 1 березня 1991 року, на Донбасі почався масовий страйк шахтарів. Вони висунули політичні вимоги: відставка президента СРСР Михайла Горбачова, розпуск З'їзду народних депутатів СРСР і визнання суверенітету України. Їхні протести стали однією з причин розпаду Радянського Союзу наприкінці 1991-го. Через два роки масовий страйк за схожим сценарієм відбувся в уже незалежній Україні та вплинув на рішення провести дострокові парламентські та президентські вибори 1994 року. Після цього шахтарський рух пішов на спад, а в 1998-му влада вже розганяла мітинги гірників з допомогою «Беркута». З тодішніх лідерів шахтарських протестів у політику пішли одиниці: Михайло Волинець тричі був депутатом і досі очолює профспілковий рух гірників, а Юрій Болдирєв потрапив до Ради від «Партії регіонів» і прославився закликами відокремити від України Галичину та запровадити монархію. theБабель згадує історію шахтарського руху в Україні кінця 80-х — 90-х років.

Шахтарські протести 1990-х

Загальний страйк гірників Донбасу 1 березня 1991 року викликав нову хвилю протестів після перших масових шахтарських виступів улітку 1989 року на Кузбасі та в Україні. Причинами були тотальний дефіцит продуктів і товарів першої необхідності в шахтарських регіонах і, загалом, занепад вугледобувної галузі в останні роки існування СРСР.

Під час перших страйків 1989-го шахтарі висували переважно економічні та соціальні вимоги. А головним досягненням стало підписання закону про «Економічну самостійність Української РСР». У 1991 році вже домінують політичні вимоги: відставка президента СРСР Михайла Горбачова, розпуск З'їзду народних депутатів СРСР і конституційне оформлення Декларації про державний суверенітет України. Акцію протесту підтримали шахтарі Львівської та Волинської областей. На Донбас приїжджають лідери Народного Руху України та організовують спільні мітинги. А у квітні 1991-го гірники мітингують уже на Хрещатику в Києві. У підсумку масштабні шахтарські протести стали одним з поштовхів до розпаду СРСР наприкінці грудня 1991 року.

Масові шахтарські протести продовжилися вже за незалежної України. Страйк влітку 1993 року став наймасштабнішим в її історії. А політичні вимоги гірників відіграли свою роль у проведенні дострокових виборів парламенту та президента в 1994-му. На хвилі шахтарських протестів тодішній директор донецької шахти імені Засядька Юхим Звягільський за чотири дні став першим віце-прем'єром, а згодом і виконувачем обовʼязків прем'єр-міністра України.

Страйки відбувалися й у наступні роки. Але вони вже не були такими масовими, і головною їхньою вимогою стала виплата боргів із зарплат. А 1998 року влада вперше зважилася застосувати силу проти страйкувальників: 24 серпня під будівлею Луганської обладміністрації «Беркут» з кийками і сльозогінним газом спробував розігнати пікет шахтарів. У сутичці постраждали 22 гірники і 15 силовиків. Але багатомісячні борги за зарплатою сплатили тільки після самоспалення гірника краснодонської шахти імені Баракова Олександра Михалевича 14 грудня 1998 року.

Кар'єра лідерів шахтарських протестів

Попри успіхи шахтарського руху кінця 80-х — початку 90-х, головний зиск з нього отримали керівники підприємств, а не самі шахтарі. Але з тодішніх лідерів протестів кар'єру змогли побудувати лише одиниці.

Михайло Волинець стояв біля витоків організації незалежних профспілок українських гірників наприкінці 80-х. Сьогодні він очолює Конфедерацію вільних профспілок і Незалежну профспілку гірників України. Він досі бере участь в акціях протестів шахтарів. Одна з наймасштабніших відбулася у квітні 2015 року в урядовому кварталі Києва: гірники вимагали сплатити борги із зарплат та відправити у відставку міністра вугільної промисловості Володимира Демчишина.

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець на мітингу шахтарів під Міністерством енергетики та вугільної промисловості в Києві. 22 квітня 2015 року.

Фурик Назар / УНІАН

Волинець також був народним депутатом України від «Блоку Юлії Тимошенко» у 2002—2012 роках та заступником голови Комітету Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Непогану політичну кар'єру, на відміну від багатьох лідерів шахтарських протестів кінця 80-х — початку 90-х, зробив тодішній член донецького страйккому Юрій Болдирєв. Про методи, якими він збільшував кількість учасників протесту в березні 91-го, згадує один з активістів шахтарського руху: «Дзвонить, наприклад, Болдирєв з Донецька, кричить: “Що ти, шалава, там робиш? Чому в тебе жодна шахта не страйкує? А у мене сім!”».

Юрій Болдирєв виступає на засіданні Верховної Ради. 11 травня 2011 року.

Сенько Олександр / УНІАН

Вже в 1993 році Болдирєв став заступником голови виконкому Донецької міськради, у 1994-му — депутатом Верховної Ради. У 2006-му він знову повернувся до парламенту, вже у складі «Партії регіонів». А після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах у 2010 році Болдирєв публічно запропонував відокремити від України Галичину, закінчивши свою промову цитатою з власного вірша: «Галичина — наріст на тілі України». Він також пропонував запровадити в Україні монархію. У 2011 році Генпрокуратура та СБУ відмовилися порушити проти Болдирєва кримінальну справу за його висловлювання. У 2012 році його депутатські повноваження закінчилися, але Болдирєв досі живе в Києві. У 2016 році його ім'я згадувалося в журналістському розслідуванні про незаконні забудови під Києвом.


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

У Німеччині через eBay продали собаку, яку забрали за несплату податків. Новий господар тепер судиться з владою

Автор:
Олег Панфілович
Дата: