У чоловіків і жінок різні мізки — це «нейросексизм» чи лише біологія? Три жінки-вчені сперечаються про факти та міфи

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:
У чоловіків і жінок різні мізки — це «нейросексизм» чи лише біологія? Три жінки-вчені сперечаються про факти та міфи

Дар'я Светлова / Артем Марков / theБабель

Британський нейробіолог Джина Ріппон випустила науково-популярну книгу про те, що відмінності чоловічого та жіночого мозку — це міф, нав'язаний суспільством. Цю позицію підтримала її колега зі США Ліз Еліот. Вона назвала такі дослідження «нейросексистськими». Їхньою опоненткою виступила Дебра Сох з Канади, яка займається гендерною неврологією. Вона вважає, що відмінності функцій і структури мозку чоловіків та жінок варто досліджувати насамперед з погляду біології. Це може принести користь для здоров'я, а не довести чиюсь вищість. Проблема гендерної нерівності та сексизму існує, але її не можна розвʼязати запереченням або спотворенням наукових фактів. theБабель коротко переказує точки зору та аргументи всіх трьох дослідниць.

Приводом для дискусії стала книга «Гендерний мозок: нова нейронаука, що руйнує міф про жіночій мозок», яка вийшла наприкінці лютого 2019 року. Її авторка — дослідниця в галузі когнітивної нейробіології з Астонського університету в Бірмінгемі, професорка Джина Ріппон.

Головний посил книги — між мозком чоловіків та жінок немає жодних відмінностей з погляду нейробіології. Ці відмінності соціально сконструйовані — «гендерний світ породжує гендерний мозок». А стверджувати зворотне, ґрунтуючись на статевій належності, на думку Ріппон, — це «нейродурниці». У пресі книгу називають «блискучим викриттям», яке «може зробити більше для гендерної рівності, ніж будь-яка кількість феміністських маніфестів».

У науковому світі цю позицію підтримала Ліз Еліот — професорка нейробіології з чиказького Університету медицини імені Розалінд Франклін. Вона написала рецензію на книжку в журналі Nature. На її думку, книга Джини Ріппон ще раз доводить, що переконливі наукові докази на користь відмінностей жіночого й чоловічого мозку на сьогодні відсутні. Хіба що відмінність у масі — чоловічий мозок важчий приблизно на 140 грам. Як сучасний приклад «поганої дослідницької практики» наводиться аналіз магнітно-резонансної томографії 21 чоловіка та 27 жінок, проведений у 2005 році.

Еліот пише про «упереджені дослідження», які перейшли від полювання на докази неповноцінності жінок у 19 столітті до пошуку підтверджень «взаємодоповнення» чоловіків і жінок у 21-му. За цією теорією, жіночий мозок налаштований більше на емпатію та інтуїцію, а чоловічий — на розсудливість та дію. Для таких досліджень Еліот використовує термін «нейросексизм», який називає сексистським будь-яке твердження про те, що гендерні відмінності мозку можуть впливати на особливості характеру й поведінки.

Вона підтримує теорію про те, що відмінності мозку чоловіків і жінок нав'язані соціально. І наводить дослідження, за яким діти до шести років засвоюють стереотип, що талановиті жінки — це «робочі конячки», а чоловіки — «неприборкані генії». І це впливає на їхнє подальше життя й кар'єру.

Свою рецензію Еліот закінчує словами: «Мозок не більш гендерний, ніж печінка, нирки, серце. Але наразі більшість з нас залишається в біосоціальних гамівних сорочках».

Відповідь на цю рецензію опублікувала у Quillette науковий і політичний колумніст Дебра Сох — доктор філософії з Йоркського університету в Торонто, яка спеціалізується на дослідженнях гендерної неврології. Вона закликає досліджувати відмінності в структурі та функціях жіночого і чоловічого мозку без прив'язки до проблеми гендерної нерівності.

Сох визнає, що сексизм існує досі. Але сьогодні в більшості розвинених країн ця проблема не настільки серйозна, як, наприклад, у 19 столітті. Вона закликає зосередитися на біологічному аспекті таких досліджень. Адже вони можуть бути корисні для медицини.

На її думку, існує стереотип, що будь-яке дослідження на цю тему намагається довести вищість чоловіка над жінкою чи навпаки. Тому багато вчених просто бояться проводити дослідження і публікувати статті про біологічні відмінності чоловіків та жінок, щоб не виглядати сексистами.

Сох пише, що твердження Ріппон та Еліот можуть викликати подив у кожного, хто хоча б трохи ознайомлений із науковою літературою з нейробіології. Адже вони ігнорують найбільше на сьогоднішній день дослідження у сфері нейровізуалізації 2018 року. У ньому взяли участь 5 216 людей, і воно показало структурні та функціональні відмінності мозку чоловіків та жінок. Інше дослідження у лютому 2019 року виявило різницю в обсязі сірої речовини в мозку залежно від статі кожного з 2 838 випробовуваних.

«Зрештою, ми всі маємо відстоювати рівні права для жінок і боротися проти сексизму. Але шлях до цього не в тому, щоб заперечувати роль біології чи вводити громадськість в оману благородними ідеями, які не мають під собою реального підґрунтя», — резюмує Дебра Сох.


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Американка прикидалася вагітною і обіцяла віддати маля бездітній парі. Її викрили, коли настав час народжувати

Автор:
Катерина Коваленко
Дата: