Ігор Лапін пропонує запровадити кримінальну відповідальність за поширення недостовірних відомостей. Якщо законопроект ухвалять без поправок, суд розглядатиме такі справи у спрощеному провадженні. Він зможе наказати видалити інформацію, яка порушує права людини, і недостовірну.
В окремому пункті йдеться про блокування телевізійних, друкованих та інтернет-медіа під час виборів. Суд зможе тимчасово зупинити дію ліцензії телеканалу, заборонити випуск друкованого видання або зобов’язати провайдера заблокувати своїм абонентам доступ до відповідного ресурсу.
Депутат «Народного фронту» Ігор Лапін до війни працював адвокатом, а на виборах 2014 року обрався до парламенту. У червні 2014-го він став командиром 2-ї штурмової роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», воював на Донбасі. У Верховну Раду він пройшов від Луцька та вступив до фракції «Народний фронт», увійшов до Комітету з питань правової політики та правосуддя. Лапін обіцяє голосувати за закон, який дозволить українцям вільно володіти зброєю. Детальніше подивитись, за що ще голосував або не голосував депутат, можна тут.
Лапін пише авторські колонки про війну, агресію Росії та вибори. Наприклад, він пропонує перекрити всі пропускні пункти на Донбасі та до кінця голосування не впускати на дільниці мешканців окупованого Донбасу. «Ми знаємо, з ким маємо справу. Там не йдеться про ніяку мораль. Тому наш обов’язок — продумати обмеження доступу з незаконних територіальних утворень та Криму на територію України будь-кого 31 березня, саме в якості засобу захисту наших людей від окупантів».
Ігор Лапін кілька років судився з волинськими ЗМІ, ідея написати цей закон виникла в нього давно. За словами Лапіна, проти нього замовляли фейкові статті, які «зруйнували багаторічну репутацію». У статтях ішлося про те, що Лапін підкуповував суддів, розстрілював бійців на війні та був мародером. Суди Лапін виграв, але тексти й досі доступні на волинських сайтах. Саме тому, за словами Лапіна, він вирішив створити закон, який змусить ЗМІ видаляти публікації.
У своєму законопроекті він не бачить загрози для чесних журналістів. «Цей законопроект не має ніякого відношення до журналістів, які чесно висвітлюють події, — каже він. — Наприклад, якщо у Бігуса є докази, Гладковський навіть з цим законом йому нічого не зробить. Щоб засудити Дениса Бігуса, Олег Гладковський має довести, що це брехня. А як він це може довести, якщо це є в матеріалах кримінальної справи, яка лежала в НАБУ. Не ЗМІ повинно доказати, що інформація — правда, а політик повинен доказати, що ЗМІ збрехало».
Депутат заперечує схожість його законопроекту із законом, який нещодавно ухвалили в Росії. «В Росії зовсім інший закон. В моєму проекті йдеться лише про те, що має бути прискорена процедура у випадку, коли неправдиві дані опубліковані в ЗМІ. Чесний журналіст ніколи не оприлюднить неправдиву інформацію».
Декілька правозахисних та медійних організацій вважають законопроект небезпечним для медіа. «Платформа прав людини», «Лабораторія цифрової безпеки», представництво Freedom House та видання Detector.Media оприлюднили спільну заяву.
«Подібні законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом для цензури та тиску на незалежні медіа. Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» для поширення суспільно важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин».
Правозахисники наголошують, що блокування інформаційних ресурсів, особливо під час виборів, суперечить праву громадян отримувати та поширювати суспільно важливу інформацію та може стати інструментом цензурування політичної дискусії.
Роман Головенко, керівник правових проектів Інституту масової інформації, заявив, що проект написаний неякісно і не має підтримки в парламенті. «Перспективи він немає жодної в парламенті, а криміналізація наклепу — міжнародні організації виступають з критикою такого явища».