Редакторку бразильського Vogue порівняли з рабовласницею через фото з гостями у «костюмах рабів». А це традиційний одяг, і ось як він виглядає (красиво)

Перегляди:
1104
Автор:
Євген Спірін
Дата:

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Доната Мейреллес, редакторка моди бразильського Vogue, мимоволі стала жертвою американської культурної війни проти расизму. На початку лютого вона влаштувала вечірку на честь свого 50-річчя, а знімки зі святкування опублікувала в соцмережах. На одному з фото білошкіра Мейреллес сидить у плетеному кріслі, її оточують чорні жінки в білих сукнях. У Twitter їхнє вбрання відразу назвали одягом «домашніх рабів», а саму Мейреллес порівняли з рабовласницею. У соціальних мережах почалася кампанія з тегом #DoShow50, Мейреллес пішла у відставку. Скандал виявився фейковим. Зʼясувалося, що вечірка відбувалася в місті Сальвадор, столиці штату Баїя, який відомий як центр чорної культури Бразилії; білі сукні — традиційний одяг культури баїців. Ось як вони виглядають.

Усе почалося з твіту Нью-Йоркської оглядачки моди Шелбі Крісті. Вона 9 лютого запостила кілька фото з вечірки і написала: «У директора моди Vogue Brazil Донати Мейреллес вчора ввечері була огидна тематична вечірка. Там були домашні раби, за кольором явно темніші. Їх використовували як реквізит для гостей».

Пост ретвітнули понад трьох тисяч разів, а коментарі під ним пишуть й досі. Користувачі проклинали Мейреллес за фото: вона сидить у плетеному кріслі в оточенні темношкірих жінок, одягнених «як прислуга».

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Твіт виявився маніпулятивним: це була лише частина фотографій. На інших світлинах самі темношкірі жінки сидять у кріслах, а навколо них стоять білі люди. Ці жінки — хостес у традиційному вбранні. Вони часто зʼявляються в таких нарядах на офіційних заходах з мером чи губернатором. Спільні фото роблять на знак поваги до місцевої культури. У вечірці теж не було нічого расистського. Самі баїці не скаржилися, а ті, хто засуджував Мейреллес, з ними не консультувалися. Більш того, представники баїя звернулися до влади з проханням розібратися зі звинуваченнями у расизмі. Адже через цей випадок вони можуть втратити роботу хостес: роботодавці побояться їх наймати, щоб не отримати звинувачення в расизмі.

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Ще однією причиною, через яку роздмухували скандал, стало нерозуміння культури Бразилії. Баїя — традиційний штат для баїців. Професія хостес тут популярна з XVIII століття і охороняється на державному рівні. Крім того, баїці взагалі ніколи не були невільниками. Більш того, вони завжди були вільними, а деякі навіть самі мали рабів. У XVIII столітті бути хостес для жінки-баїя означало багато заробляти. Вони навмисно носили таке вбрання і багато прикрас, щоб відрізнятися від рабів. Баїці — невідʼємна частина карнавалу.

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Консультант Фонду Організації Обʼєднаних Націй Летісія Баія розкритикувала флешмоб проти Мейреллес, тому що думки самих баїців не запитали. «Справа журналіста — піти і запитати, у що вони вдягнені, як вони опинилися на вечірці тощо. Але ні, ви просто сказали, що вони вдягнені як рабині, а у них не запитали. Хіба не дати голоси темношкірим не є расизмом?»

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Виступили із заявою і самі баїя. «Ми жінки-баїя, господині — це наша робота. Ми не раби, ми працівники, нас найняли, ніхто не навʼязував нам, який одяг вдягати, ніхто не говорив, де потрібно стояти і як стояти. А ви використовуєте фото, щоб очорнити інших. Це нас дуже засмучує».

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Secretaria Especial da Cultura do Ministério da Cidadania do Brasil / Flickr

Але на ці заяви не звернули уваги. Як пише Quillette, за кілька днів до вечірки в одному з нетряних районів Ріо-де-Жанейро поліція вбила 13 підлітків, більшість з них були темношкірими, проте жодних кампаній в соцмережах цей випадок не викликав. «Вирішення таких складних питань, як системний расизм, незаконний обіг наркотиків і насильство з боку поліції в нетрях, не викликає стільки кліків і лайків у соціальних мережах, скільки їх викликає реакція на дивну вечірку».

Fotos GOVBA / Flickr