Наукова фантастика надихає творців технологій майбутнього в усьому світі. Це зрозуміли в Китаї і тепер вкладають мільярди доларів у її розвиток. Ось чому

Перегляди:
7075
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Джеф Безос

Jin Lee / Bloomberg via Getty Images

Твори наукової фантастики нерідко пророкують і спрямовують науково-технічний прогрес, надихаючи науковців та винахідників. На багатьох представників сфери високих технологій з Кремнієвої долини вплинули твори Ієна Бенкса, Айзека Азімова, Роберта Гайнлайна, Ніла Стівенсона. На їхніх книгах зросли очільник Amazon і засновник аерокосмічної компанії Blue Origin Джефф Безос, керівник SpaceX Ілон Маск, засновник Microsoft Білл Гейтс та інші. У Китаї наукова фантастика довго була під забороною. Але вже в ХХІ столітті влада почала вкладати мільярди доларів у її розвиток. Усе для того, аби надихати китайців на власні винаходи, а не тільки на копіювання іноземних технологій. Тепер серед шанувальників китайських письменників-фантастів і глава Facebook Марк Цукерберг. А NASA спеціально залучає авторів, щоб вони писали про його сучасні досягнення. theБабель розповідає про те, як фантастика стимулює науково-технічний прогрес у світі.

Що читають у Кремнієвій долині?

У представників сфери високих технологій один з улюблених письменників — шотландський фантаст Ієн Бенкс. Він створив цикл книг «Культура» про космічні надцивілізації. У цьому світі утопії населення живе на штучно споруджених у космосі «орбіталях», у кожної з них є свій Розум — машина з величезним рівнем інтелекту. Усим цим керують майже всемогутні й переважно доброзичливі «надрозуми», що мають вигляд цілих світів-зорельотів.

На честь таких розумних світів-зорельотів із циклу творів Бенкса очільник компанії SpaceX Ілон Маск назвав автономні посадочні платформи для повернення ракет Dragon — Just Read the Instructions («Просто прочитай інструкцію») та Of Course I Still Love You («Звісно, я досі люблю тебе»). Імʼя Бенкса присвоїли конференц-залі в компанії DeepMind, яка займається розробкою штучного інтелекту. Коли в 2015 році глава Facebook Марк Цукерберг керував книжковим клубом, серед рекомендованих ним книг був роман «Гравець» із циклу «Культура» Бенкса.

У 2018 році глава Amazon і засновник аерокосмічної компанії Blue Origin Джефф Безос оголосив, що планує екранізувати твори Бенкса та кіберпанк-роман «Лавина» Ніла Стівенсона про недалеке майбутнє, де світом правлять корпорації та існує віртуальна реальність — Метавсесвіт. Твори Стівенсона також входять до списку улюблених книг засновника Microsoft Білла Гейтса. Його творчість вплинула і на засновників Google Ларрі Пейджа і Сергія Бріна.

Серед улюблених мешканцями Кремнієвої долини письменників-фантастів також Айзек Азімов і Роберт Гайнлайн. Безос розповідає, що виріс на їхніх книгах «про бунтівні місячні колонії, роботів, що виявляють розумові здібності лише в одній обмеженій галузі, та про суспільства, засновані на «психоісторії» — суміші економіки, історії та того, що тепер називається великими даними». Маск бачить у книгах Азімова яскраву ілюстрацію того, як розвиваються цивілізації.

Ілон Маск.

OnInnovation / Flickr

Цікавлять творців високих технологій і потенційні загрози. Так, Маск заговорив про загрозу штучного інтелекту існуванню людини після того, як прочитав книгу «Останній винахід людства» Джеймса Баррата.

Відродження фантастики в Китаї

У 60—70-х роках минулого століття наукова фантастика в Китаї виявилася фактично під забороною. Цей жанр оголосили підозрілим і контрреволюційним, а його представників звинувачували у «звʼязках із Заходом». Заборона послабшала тільки в кінці 80-х — на початку 90-х.

Китайський письменник Чень Цуфан вважає, що сучасна наукова фантастика Китаю народилася в червні 1999 року, коли понад три мільйони школярів Китаю готувалися до складання національного вступного іспиту у виші. Теми творів попередніх років були патріотичними, а тепер порушували питання про майбутнє — «А якби спогади можна було пересадити». Чень згадує, що на початку того ж року в найбільшому фантастичному журналі Китаю — «Світ наукової фантастики» — вийшла стаття на ту саму тему. Він говорить, що це був збіг, але багато батьків тоді подумали: «Окей, читання наукової фантастики може допомогти моїм дітям вступити в хороший коледж».

У ХХІ столітті китайська наукова фантастика розвивається вже під заступництвом влади. У 2007 році англійський письменник-фантаст Ніл Гейман побував на першому схваленому і профіансованому компартією фестивалі фантастики в Китаї. Він згадує, як запитав одного з партійних чиновників, чому змінилося ставлення до цього жанру. Виявилося, влада занепокоїлися тим, що Китай не винаходить високі технології, а лише відтворює придумане в інших країнах. «Вони злітали в Америку, поговорили з людьми з Google, Apple, Microsoft, і зʼясували, що всі вони за молодих років читали наукову фантастику. Ось чому китайська влада вирішила офіційно підтримувати наукову фантастику та фентезі».

Лю Цысинь.

VCG / VCG via Getty Images

Тепер уряд Китаю виділяє мільярди доларів на розвиток наукової фантастики в країні. А китайські письменники-фантасти набувають світової популярністі. Яскравий приклад — роман «Проблема трьох тіл» Лю Цисіня про контакти людства з позаземними цивілізаціями. Серед його шанувальників Марк Цукерберг.

Союз науки та літератури

Протягом останніх десятиліть науково-технічний прогрес прискорився настільки, що тепер може й сам бути джерелом натхнення для сучасних письменників у жанрі наукової фантастики.

У 2011 році американське космічне агентство NASA спільно з видавництвом Tor-Forge Books запустило проект серії науково-фантастичних книг «Твори, натхненні NASA». Письменникам пропонують співпрацювати з науковцями та інженерами для того, щоб більше дізнатися про поточні місії та майбутні плани космічного агентства. І на цій основі створити текст у жанрі наукової фантастики.

Так, за рахунок популярності наукової фантастики в NASA хочуть привернути увагу до своєї діяльності, а саме «донести наші минулі та поточні досягнення, разом з цим приділяючи увагу потребам майбутнього». І зацікавити обдарованих студентів перспективою роботи в агентстві.

У 2014 році вийшла перша книга з цієї серії — «Стовп до неба» Вільяма Форстена. У ній описано недалеке майбутнє, коли на Землі закінчуються запаси нафти, катастрофічно зростає рівень забруднення, не вистачає води. Група вчених розробляє концепцію побудови гігантського ліфта, який міг би зробити польоти в космос швидкими і доступними, а також забезпечити людство дешевою сонячною енергією. І допомагає їм у цьому армія інженерів NASA.