У світі існує понад 100 видів різних антибіотиків, однак вони не справляються з усіма хворобами. З 2007 по 2015 рік кількість смертей, викликаних бактеріями, які мутували, зросла в чотири рази. І щодня таких бактерій стає все більше, зокрема й стійких до антибіотиків стафілококів і грибків. За даними Американського центру з контролю та профілактики захворювань, від таких бактерій щороку вмирають 23 тисячі людей. У Всесвітній організації охорони здоровʼя кажуть, що до 2025 року це число збільшиться з 700 тисяч до 10 мільйонів на рік. Такі бактерії стануть головною причиною смертності, випередивши хвороби серця, діабет і навіть рак. Схоже, що епоха антибіотиків завершується.
Зараз біологи та лікарі намагаються скоротити використання антибіотиків, щоб уповільнити процес мутації, внаслідок якого зʼявляються стійкі до ліків бактерії. Але робити це вже пізно. Фахівець з інфекційних захворювань Медичного центру Тафта Елене Бушер каже, що вже немає ліків для лікування деяких видів грибків шкіри або сечового тракту. «Ймовірно, ми не зможемо проводити трансплантацію органів і навіть такі звичайні хірургічні операції, як заміна суглобів. Це має у всіх нас викликати занепокоєння».
Біологи шукають нові ліки у водоростях, рибах, вірусах і навіть у марсіанському пилу. Поки все це тільки дослідження — до реального лікування нових хвороб далеко. Пошуки заміни антибіотиків повʼязані також із супершвидкою мутацією бактерій. Наприклад, та ж кишкова паличка репродукується кожні 20 хвилин. Це означає, що новий вид зʼявляється кожні пару років. Людині на еволюцію потрібні мільйони років. Як стверджує лікар з Лікарні загальної практики в Массачусетсі, «дослідження показують, що вже через рік після появи нового лікарського препарату утворюються перші стійкі до нього мікроби».
Антибіотики поки замінити нічим. Ще одна проблема — занадто висока вартість досліджень. На розробку нового антибіотика необхідно десять років і понад два мільярди доларів. Тому лікарі шукають альтернативи. Так, тривають спроби лікувати захворювання вірусами — «бактеріофагами». Вони руйнують стінки клітини бактерії, перетворюючи саму бактерію на фабрику з виробництва ще більшої кількості вірусів. При цьому бактеріофаги знищують інші бактерії в боротьбі за їжу, виштовхуючи конкурентів за допомогою специфічної зброї — отруйного протеїну «бактеріоцину».
Мета нових досліджень — не тільки знищити небезпечні бактерії, але й зрозуміти, як при цьому зберегти корисні. Річ у тім, що антибіотики так званого широкого спектру, як-от пеніцилін, ципрофлоксацин і тетрациклін, не розрізняють «хороші» і «погані» бактерії, вбиваючи всіх підряд. Це шкодить пацієнтам, оскільки лікування може спричинити побічні ефекти. Наприклад, депресію або ожиріння. А бактеріофаги та бактеріоциди, ймовірно, здатні знищувати небезпечні бактерії без шкоди для нормальної флори. У США вже випробовують бактеріофаги для лікування виразок на ногах. Можливо, якщо знайдеться фінансування, їх також випробують і на більш серйозних захворюваннях.
Чому ж ситуація з антибіотиками стала настільки критичною? Тому що пацієнти приймали їх навіть тоді, коли в цьому не було необхідності, занадто часто. Бактерії при цьому мутували, а ліки втрачали ефективність, тепер дослідники шукають їм заміну. Наприклад, у Лейденському університеті в Голландії намагаються створити штучну бактерію та новий вид антибіотика на її основі.
Зараз антибіотики в більшості країн продаються без рецепту, порівняно з 2000 роком їх споживання зросло на 65 відсотків. Поки єдиний вихід з цієї ситуації — обмежити застосування антибіотиків у найближчі роки в усьому світі.