Тарантіно називає свій новий фільм «Одного разу в Голлівуді» найбільш особистим за всю карʼєру, а критики — реквіємом. Про що фільм та що пишуть після премʼєри в Каннах

Перегляди:
1870
Автор:
Лєна Ковальчук
Дата:
Тарантіно називає свій новий фільм «Одного разу в Голлівуді» найбільш особистим за всю карʼєру, а критики — реквіємом. Про що фільм та що пишуть після премʼєри в Каннах

CTMG

Свій дебютний фільм «Скажені пси» Квентін Тарантіно показав у Каннах у 1992 році. У 1994 отримав Золоту пальмову гілку за «Кримінальне чтиво». У 2009-му представив у Каннах своїх «Безславних виродків», але залишився без нагород. Через десять років повернувся в основний конкурс Каннського кінофестивалю з фільмом про Голлівуд, якого більше не буде. Про що цей фільм та що після прем'єрного показу пишуть критики?

В інтерв'ю журналу Esquire Квентін Тарантіно назвав «Одного разу в Голлівуді» своїм дуже особистим фільмом.

— Цей фільм, імовірно, мій особистий. Я думаю про нього як про частину своєї ж пам'яті. У Куарона в «Ромі» було Мехіко 1970 року, у мене Лос-Анджелес 1969-го. Це я, цей рік мене сформував, мені було шість, це мій світ і мій любовний лист Лос-Анджелесу.

У Каннах фільм зустріли оваціями на 6 хвилин. А до показу і сам Тарантіно, й організатори фестивалю просили публіку ні в якому разі не спойлерити сюжет тим глядачам, які його ще не бачили, щоб не спотворити їх сприйняття. Бюджет стрічки — 95 мільйонів доларів, у головних ролях Леонардо Ді Капріо і Бред Пітт, в основі сюжету історія вбивства дружини режисера Романа Поланського. У 1969 році Шерон Тейт і її четверо приятелів були вбиті членами секти Чарльза Менсона, Тейт була на восьмому місяці вагітності. Цей епізод вплинув не тільки на творчу долю Романа Поланського, який на момент вбивства був у Лондоні, але й на тих, хто жив і працював у Голлівуді.

Квентін Тарантіно писав сценарій «Одного разу в Голлівуді» п'ять років, а потім боявся, що не встигне закінчити монтаж до початку Каннського кінофестивалю, але встиг.

Сюжет фільму веде в 1969 рік. Лос-Анджелес, Голлівуд, золота доба кінематографа закінчується, а вестерни відходять у минуле. Два роки як скасували кодекс Гейса, який діяв понад тридцять років. Весь цей час режисери знімали начисто прилизане кіно.

Наприкінці 60-х контркультура почала перемагати. На цій хвилі в Голлівуді з'являється Роман Поланський, французький режисер польського походження, який пропонує індустрії новий погляд на кіно.

CTMG

Рік Далтон, його грає Леонардо Ді Капріо, актор старої школи. Колись він був дуже популярним, але зараз перебивається короткими епізодами, де переважно грає лиходіїв. Він прославився ролями у вестернах. Його дублер у кіно Кліфф Бут (Бред Пітт) — один з небагатьох, хто залишається поруч з ним. Кар'єра йде на спад, і продюсер Марвін Шварц (Аль Пачіно) переконує Ріка, що саме час йому переїхати в Європу, де вестерни саме стають популярними (спагетті-вестерни, які знімали в Італії в 1960—1970-х роках).

CTMG

Далтон не хоче їхати в Італію. В цей же час у сусідній з ним будинок переїжджає Поланський разом з дружиною. Він уже модний у Голлівуді режисер. Тейт — актриса, яка набирає популярності в кіно. Далтон розуміє, що це корисне сусідство, і воно може назавжди змінити його кар'єру. Тарантіно береться розповісти про три дні життя Ріка, Кліфа та Шерон: 8—9 лютого і рівно півроку потому — 8 серпня 1969 року. День, який назавжди змінив Голлівуд, і мабуть самого Тарантіно, який тоді був дитиною.

CTMG

Тарантіно занурює глядача туди, де він певно ніколи не був — у Лос-Анджелес кінця 60-х, місто, яке гниє в солодкому декадентстві.

Видання Vulture назвало новий фільм Тарантіно непродуманою спробою примирити старий Голлівуд з новим. І шокуючий фінал, на якому зупиняється Тарантіно, зроблений не тільки для того, щоб здивувати глядача, а ще й тому, що сам Тарантіно настільки сильно прив'язаний до цього вже мертвого світу, що він ніяк його не відпустить.

В «Одного разу в Голлівуді» Тарантіно змушує глядача дивитися на світ, у якому він і сам хотів би жити. Коли фільм блукає і затримується в якихось місцях, глядач відчуває, що це переживання самого Тарантіно, він теж блукає і затримується. Він не хоче покидати цей всесвіт, і, ймовірно, як каже критик, у нього прихована необрізана версія фільму.

CTMG

The New York Times написали, що в новій картині Тарантіно робить багато звичного і знайомого, в тому числі перемикається між страхом і хаосом. Глядач розуміє, що ці персонажі списані з реальних людей, які належали до тієї самї екосистеми, частиною якої пізніше став сам Тарантіно. Його переосмислення минулого одночасно віддає болем реквієму. Коли герой Ді Капріо приходить у захват від Поланського, це голос самого Тарантіно, це ставлення режисера до іншого режисера. Спочатку Поланський здається карикатурою голлівудської історії успіху. Талановитий режисер з великими перспективами і молодою вродливою дружиною-актрисою. Поланський виглядає як трагічна варіація на Тарантіно, свого роду жахливий двійник.

Hollywood Reporter пишуть, що Тарантіно, граючись, відтворює магію старого Голлівуду. Його «Одного разу в Голлівуді» — нерівний, громіздкий за структурою фільм. Режисер детально відновлює Фабрику Мрій у тому вигляді, в якому вона існувала в його дитинстві і намагається переписати травматичний епізод убивства Шерон Тейт, який став кінцем тієї світлої епохи. Новий фільм — це любовний лист минулому Голлівуду. У ньому багато відсилань до серіалів, фільмів, кліпів, реклами і пісень того часу. Хоча треба віддати належне тому, як майстерно він змішує реальність і вигадку.

Світова прем'єра «Одного разу в Голлівуді» призначена на 26 липня, в український прокат фільм вийде на початку серпня 2019 року.


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

На Міжнародну Букерівську премію вперше претендували 5 жінок, перемогла письменниця з Оману. Про що її роман?

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата: