«Не кажи мені про феміністок, вони просто ненавидять чоловіків!» Публікуємо уривок з книги «Чоловіки про фемінізм», яку вперше переклали українською та презентують на «Книжковому Арсеналі»

Автор:
Євген Спірін
Дата:
«Не кажи мені про феміністок, вони просто ненавидять чоловіків!» Публікуємо уривок з книги «Чоловіки про фемінізм», яку вперше переклали українською та презентують на «Книжковому Арсеналі»

Видавництво #книголав

Сьогодні на «Книжковому Арсеналі» презентують книгу «Чоловіки про фемінізм». Вона вийшла за підтримки глобального руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe, заснованого структурою «ООН—Жінки Україна». Книгу вперше переклала українською Ольга Любарська, ілюстрації намалювала Марія Кінович. А написали її просвітник і популяризатор ґендерної рівності Майкл Кауфман та дослідник і професор соціології Майкл Кіммел. Автори намагаються доступно пояснити читачу, чому фемінізм насправді потрібен усім — і чоловікам, і жінкам. А також говорять про те, що ґендерна нерівність — це не вигадка, а буденність нашого суспільства, з якою треба боротися, щоб усім нам зрештою краще жилося. У книзі за алфавітом розглядаються «терміни», які так чи інакше стосуються феміністичного руху та рівноправʼя жінок і чоловіків. Наприклад, автономія, алкоголь, батьківська відповідальність, «Білі стрічки», бюстгальтери та їх спалювання, військова служба, вульва та вагіна, галантність тощо. З дозволу видавництва «Книголав» ми публікуємо уривок з книги з главами на «н»: «Ненависть до чоловіків», «Нерівність», «Ні».

Ненависть до чоловіків

«Ох, мужик, не кажи мені про феміністок, вони просто ненавидять чоловіків!»

Справді?

Звісно, є у світі жінки — і феміністки, і ні, які виявляють ненависть до чоловіків, принаймні на словах. Деякі з них злі як сто чортів. Можна сказати, що гнів тих жінок, які постраждали від жорстокості чоловіків, цілком виправданий. Та більшість наших знайомих жінок і більшість наших знайомих феміністок не ненавидять чоловіків. Навіть навпаки. Їм просто не подобаються певні речі, які роблять чоловіки.

То що там із «ненавистю до чоловіків»? Ми вважаємо, що це ненормально, коли якась жінка або й чоловік каже: «Чоловіки завжди роблять таке й сяке» чи «Всі чоловіки такі й сякі». (Як часто ви чули саме від чоловіків, що всі чоловіки — тварини? Це, по-вашому, не принижує чоловіків?) Також ми вважаємо, що ненормально, коли жінка не хоче нести відповідальність за свої вчинки, включно із сексистським ставленням до інших жінок чи чоловіків. Та коли жінки критикують поведінку чи переконання певних чоловіків, це цілком прийнятно, і в цьому немає «чоловіконенависництва». Це спроба поставити під сумнів стан речей, де у половини людства є привілеї та влада, яких немає в другої половини.

Нам часто спадає на думку, що справжніми чоловіконенависниками є деякі чоловіки. Багато чоловіків бояться виявляти любов, прив’язаність чи повагу до інших чоловіків і радше ображатимуть чи принижуватимуть іншого, навіть коли це найкращий друг. Так виглядає ненависть до чоловіків. Багато тих, хто вороже налаштований до феміністок, вірить, що тестостерон змушує чоловіків ґвалтувати, вбивати й чинити всілякі неподобства. І це прояв ненависті до чоловіків. Мільйони хлопчиків і чоловіків переживають насильство, побиття й навіть зазнають каліцтва від інших чоловіків. І саме це — справжня ненависть.

Тому варто відрізняти риторичні прийоми від справжньої ненависті, яку відчувають з боку деяких чоловіків мільйони жінок. Хочете побачити прояв ненависті між двома статями? Завітайте до травмпункту чи притулку для жінок будь-якого дня.

Нерівність

Світовий економічний форум — структура, яку навряд чи можна запідозрити у змові з феміністками, — щороку оприлюднює Звіт про глобальний ґендерний розрив, де жінок і чоловіків порівнюють за чотирма показниками: економічна участь, рівень освіти, політичне представництво й сфера здоров’я. Показники вимірюють від 0 до 1, де 1 означає повну рівність. У Звіті від 2018 року подано дані про 149 країн.

У Звіті про глобальний ґендерний розрив враховують чотири фактори:

  • Економічна участь.

    1. Доля жінок у робочій силі. 2. Співвідношення зарплат жінок і чоловіків за одну й ту саму працю. 3. Співвідношення доходів жінок і чоловіків. 4. Доля жінок у законодавчій гілці влади, топ-менеджменті та серед вищих чиновників. 5. Доля жінок у технічних спеціальностях.

  • Рівень освіти

    1. Співвідношення грамотних жінок і грамотних чоловіків. 2. Доля жінок серед учнів початкової школи. 3. Доля жінок серед учнів старшої школи. 4. Доля жінок серед студентів універсітетів.

  • Політичне представництво

    1. Доля жінок серед народних депутатів. 2. Доля жінок серед міністрів. 3. Час, який жінки очолювали країну порівняно з часом, коли її очолювали чоловіки.

  • Сфера здоров’я

    1. Доля жінок серед усіх народженних. 2. Відношення очикуваної тривалості здорового життя жінок до того ж показника у чоловіків.

Може, 72% (у США) чи 77% (у Канади) — це непоганий показник успішності з певної академічної дисципліни. Це надзвичайний показник перемог для, приміром, баскетбольної команди. Але коли розумієш, що це число означає, наскільки справедливий стан речей у вашій країні, стає моторошно. Це означає, що жінки, порівняно з чоловіками, мають лише три чверті можливостей реалізуватися в роботі, і те саме зі здоров’ям, політичним представництвом та освітою.

Це ми й називаємо нерівністю.

І щоби це зрозуміти, не потрібно мати докторський ступінь із ґендерних досліджень.

Але є й добрі новини: зусилля жінок по всьому світу дають плоди. За дванадцять років (у 2018-му порівняно з 2006-м) ситуація помітно поліпшилася. Здебільшого це стало можливо завдяки сміливості багатьох жінок, та до цього успіху також доклались уряди, громадські організації, компанії, профспілки, ЗМІ, освітні й релігійні організації — словом, усі ті інституції, що їх переважно очолюють чоловіки, які нарешті почали дослухатися до вимог, висловлюваних жінками. І не лише дослухатися, а й виділяти ресурси, потрібні для рішучих дій.

Видавництво #книголав

НІ

Віршик невідомих авторів (насправді відомих):

Як легко вимовляти слово «ні».
Як легко його вжити на письмі.
Та часто це «ні» розуміють вкрай хибно — Так, ніби його не чути й не видно.
Очі розплющте і вуха прочистіть,
Щоб зрозуміти, що значить цей знак.
Нам невтямки, як доросла людина
Може плутати «ні» із «так».

  • Примітка редакції:

Від імені видавництва перепрошуємо, якщо творчість наших авторів змусила вас ніяковіти.

  • Примітка авторів:

Будь ласка, не перебивайте, у нас тут далі за планом кілька серйозних тверджень... Чорт, геть зникло натхнення.

Те саме у форматі нудної лекції:

СЛАЙД 1.

Право сказати «ні» — фундаментальне право людини, особливо коли йдеться про щось, що стосується власного тіла. Важко повірити, та в жінок не завжди було це право. А подекуди й досі немає.

СЛАЙД 2.

У багатьох країнах жінки досі не мають права казати «ні» на пропозицію вступити в статеві зносини. (У Сполучених Штатах до 1970-х не існувало такого злочину як «зґвалтування у шлюбі». Навіть у 1990-х роках це вважалося злочином лише в сорока чотирьох штатах, і тільки в ХХІ столітті до них приєдналися всі штати.)

СЛАЙД 3.

У багатьох країнах жінки досі не мають права відмовитися від того, щоб виношувати плід, якого вони не бажали, — навіть якщо вагітність стала наслідком зґвалтування чи інцесту. Право сказати «ні» небажаній вагітності — це також право жінки розпоряджатися власним тілом.

СЛАЙД 4.

Див. «Так».


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

На курорті в Чорногорії вирішили запровадити правила зовнішнього вигляду і поведінки. Туристам загрожують штрафи до 700 євро

Перегляди:
1794
Автор:
Олег Панфілович
Дата: