Кабмін затвердив новий український правопис — з «етером» та «фавною». Що з ним не так — пояснює філолог і перекладач Остап Українець

Перегляди:
12961
Автор:
Юліана Скібіцька
Дата:
Кабмін затвердив новий український правопис — з «етером» та «фавною». Що з ним не так — пояснює філолог і перекладач Остап Українець

Артем Марков / Дар'я Светлова / theБабель

Двадцять другого травня Кабінет міністрів України затвердив новий правопис української мови, над яким комісія працювала майже п’ять років. Ці правила максимально схожі на правопис 1928 року — його скасували як «націоналістичний» за часів Йосипа Сталіна та затвердили інший документ, який і діяв донині. Автори нового правопису пишуть, що він «розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ» та зможе захистити українську мову від русифікації. Український філолог, письменник і перекладач Остап Українець постійно працює з українською мовою: він закінчив факультет філології в Києво-Могилянській академії, перекладає зарубіжних авторів, пише власні книжки. Він проаналізував правопис і знайшов у ньому багато невідповідностей. Ми записали його висновки.

До нових норм абсолютно у всіх є претензії. Метою будь-якого правопису є спрощення загальних норм. Тобто чим універсальніше правило, чим менше з нього винятків, то краще нам як носіям мови — легше його вивчити, застосовувати на практиці тощо. У певних випадках новий правопис цю ситуацію нормує — він дозволяє нам після деяких сонорних починати слова на букву «и», що набагато спрощує вимову. У деяких моментах він робить правила універсальними — наприклад, написання в словах грецького походження «т», а не «ф». Тобто не «анафема», «кафедра», «Афіни», а «анатема», «катедра», «Атени». Хоча ці норми пропонується використовувати як паралельні [з уже наявними], але це нормально — це і є універсальність. За старим правописом слово «траєкторія» писалося через літеру «є», але інші слова аналогічного типу, як-от «проект», «проектор», писалися через літеру «е». Зараз це все, слава господу, уніфікувалося, тепер «траєкторія», «проєктор» тощо.

Натомість транслітерація англійських літер h та g як «х», «г» чи «ґ». Раніше не було правила, яке можна було б виконати. Усі сподівались, що нова редакція правопису це виправить, але вона тільки погіршила становище. Я не розумію правило, яке там описано. Я декілька разів прочитав його і так і не зрозумів, чим вони взагалі послуговувалися, за яким принципом це має відбуватися. В українській мові традиційно багато проблем з іноземними назвами, тому що в 1930-х її активно уподоблювали до російських норм, ігноруючи вимоги української мови. Усі дуже сподівалися, що новий правопис це вирішить, але він вирішив сказати людям: «Пишіть, як вам зручніше і як ви хочете».

Що ще змінює новий правопис?

  • «Пів» окремо. Зараз числівник «пів» у родовому відмінку з загальними назвами пишеться разом (півгодини), а з власними — через дефіс (пів-Одеси). За новим правописом писати «пів» треба буде окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Винятки — слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття, наприклад, півострів.

  • Попмузика. Зараз частина слів з першими іноземними пишеться разом, а частина через дефіс. Відтепер такі слова треба писати разом. Тобто: вебсторінка, попмузика, експрезидент, пресконференція.

  • Нова транслітерація. Правопис пропонує урізноманітнити традицію передачі іноземного буквосполучення au. Тому можна вживати «аудієнція» і «авдієнція», «аудиторія» і «авдиторія», «пауза» та «павза», «фауна» і «фавна».

  • Менше лапок. Деякі назви продуктових товарів можна писати без лапок і з маленької літери: кока-кола, любительська ковбаса. Така норма пояснюється тим, що ці слова стали загальними. Втім, незрозуміло, як саме будуть визначати загальність.

Цей правопис суперечить сам собі. У ньому може бути правило, згідно з яким ми пишемо категорію слів певним чином, а до нього — десять винятків. Ми перегортаємо декілька сторінок, знаходимо слово, яке за правописом буде винятком до попереднього правила, але в список воно не входить. Таких моментів я нарахував штук п’ять. Наприклад, «Аддис-Абеба» — воно наводиться в правилі використання дефіса — слово пишеться через дефіс, це логічно, але справа в тому, що воно має писатися «Аддіс-Абеба» за правилом про передачу «і» та «и» у власних назвах. Але його наводять як «Аддис-Абеба». Слово «леггорн» наводиться як приклад написання запозичених слів з малої літери. При цьому його написання порушує два інших правила правопису — оскільки це загальна назва, вона має писатися «легорн». Але насправді ні, бо це запозичення з англійської — Leghorn, тому воно має писатися як «леґгорн». Правопис це ніяк не вирішує. Якщо повишукувати всі ці блохи, то їх точно назбирається з кілька десятків. У кількох моментах правопис усе спростив. Але на кожне правило, яке вирішило певну проблему, з’явилося ще тупіше правило, яке створює нову або взагалі уневажнює попередні правила.

Тим, хто зараз навчається в школі, переналаштовуватися не доведеться. Старшокласники ще здаватимуть ЗНО за старим правописом. Старий і новий правопис, як це зазвичай заведено, мають існувати декілька років паралельно. У молодших поколіннях все залежить від вчителів — наскільки вони зможуть вникнути в ці правила, при чому саме не завчити їх, а зрозуміти, чому так є. Тому що правопис дуже недосконалий, але в багатьох випадках є причина, з якої це правило запроваджується. Звичайно, буде багато скарг і критики, але це неминуча річ. Проблема в тому, що попередній правопис був невиконуваний в багатьох моментах. Нам був необхідний новий правопис. Натомість ми отримали інший невиконуваний правопис. Ми знову будемо критикувати, але вже трошки інші статті. Тому ситуація, як мені здається, залишиться такою самою. 


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

«Не кажи мені про феміністок, вони просто ненавидять чоловіків!» Публікуємо уривок з книги «Чоловіки про фемінізм», яку вперше переклали українською та презентують на «Книжковому Арсеналі»

Автор:
Євген Спірін
Дата: