Ми проаналізували виборчий фонд Володимира Зеленського. Серед його приватних донорів — бізнес-партнер Януковича-молодшого та соціолог, який обслуговував Арбузова

Автор:
Марія Ульяновська
Дата:
Ми проаналізували виборчий фонд Володимира Зеленського. Серед його приватних донорів — бізнес-партнер Януковича-молодшого та соціолог, який обслуговував Арбузова

Артем Марков / Дар'я Светлова / «Бабель»

Володимир Зеленський витратив на виборчу кампанію 157 мільйонів гривень. Половина цих грошей надійшла до фонду від його прихильників. Вони вносили різні суми — від 50 гривень до кількох тисяч. Великими разовими донорами виявилися соціолог Ігор Дементьєв і бізнесмен Андрій Савченко — і обидва повʼязані з ключовими людьми з оточення Віктора Януковича. Ігор Дементьєв працював на «сімʼю» колишнього президента, а Андрій Савченко досі веде спільний бізнес з Януковичем-молодшим. Кореспондентка theБабеля Марія Ульяновська проаналізувала те, що про них відомо.

Виборча кампанія коштувала Володимиру Зеленському відносно недорого — лише 157 мільйонів гривень (це в чотири рази менше, ніж фонд Петра Порошенка). На відміну від Порошенка, який фінансував кампанію виключно з власної кишені, Володимир Зеленський збирав гроші з різних джерел; зокрема йому їх перераховували виборці.

  • 12 мільйонів гривень Зеленський вніс сам.
  • 66 мільйонів перерахувала йому партія «Слуга народу».
  • 7 мільйонів надійшли від юридичних осіб.
  • 72 мільйони перерахували виборці.

Прихильники Зеленського вносили різні суми — від 50 гривень до кількох тисяч. Найбільше разове пожертвування склало майже 1,5 мільйона гривень.

Ми проаналізували фінансовий звіт виборчого фонду Зеленського та виявили серед донорів двох осіб, повʼязаних з Віктором Януковичем, — соціолога Ігора Дементьєва та бізнесмена Андрія Савченка. Ігор Дементьєв працював на «сімʼю» колишнього президента, а Андрій Савченко досі веде спільний бізнес із Януковичем-молодшим.

Соціолог Ігор Дементьєв перерахував у виборчий фонд Зеленського 140 тисяч гривень. Дементьєв вперше зʼявився в українському медіапросторі у 1999 році. Тоді на виборах мера Києва він як президент соціологічного «Фонду свободи» завищував рейтинг Григорія Суркіса. Всупереч прогнозам організації, Олександр Омельченко обійшов Суркіса з розривом у 50 відсотків голосів. На початку 2000-х Дементьєв продовжував публікувати маніпулятивні соцопитування перед виборами.

У 2012 році Ігор Дементьєв допоміг Сергію Арбузову стати першим віце-премʼєром в уряді Миколи Азарова. Арбузов у той час очолював Нацбанк України, а Дементьєв представлявся виконавчим директором німецького Центру міжкультурного співробітництва та комунікації. Ця організація визнала Сергія Арбузова найкращим державним банкіром у Східній Європі. Пізніше журналісти видання Deutsche Welle зʼясували, що фонд фіктивний. Але саме на цьому «визнанні» Арбузов побудував свою рекламну кампанію і створив образ молодого та перспективного держслужбовця.

Цим звʼязок Дементьєва з «сімʼєю» Януковича не обмежується. Восени 2014 року Дементьєв став першим заступником голови правління Всеукраїнського банку розвитку, який належав Олександру Януковичу. Головою правління банку працювала Валентина Арбузова — мати колишнього глави НБУ. У 2015 банк ліквідували.

Іншого великого донора Володимира Зеленського звуть Андрій Савченко. Він зробив одну з найщедріших пожертв на кампанію Зеленського — 1,5 мільйона гривень.

Савченко родом із Росії, отримав українське громадянство у 2002 році. Бізнесмен є власником або засновником восьми компаній. Його бізнес-партнери — це син колишнього президента Віктора Януковича та чиновник, якого підозрюють у державній зраді.

Наприклад, разом із сином Віктора Януковича Олександром він володіє підприємством з обслуговування та ремонту автомобілів МПП «Десна — Н». Воно зареєстроване в Київській області та досі приносить гроші своїм власникам.

Крім цього, у 2004 році Андрій Савченко заснував у Криму готельне підприємство «Акватік-інвест». За даними державного реєстру юридичних осіб, Савченко досі володіє часткою бізнесу. Партнер Савченка в цьому бізнесі — колишній депутат Севастопольської міськради Сергій Гоголінський. У 2014 році він голосував за проведення «референдуму» про приєднання Криму до Росії; він підозрюється у державній зраді. Підприємство перебуває під санкціями, оскільки після анексії півострова власники просто перереєстрували його у Федеральній податковій службі РФ.

Ми звернулися за коментарем до Ігоря Дементьєва, Олександра Савченка й у штаб партії «Слуга народу». У штабі партії theБабелю відповіли, що пожертви приймала бухгалтерія, яка не мала можливості скрупульозно перевірити всіх донорів. «Якщо б там були одіозні імена, ми б зреагували», — сказала прес-секретар партії Тетяна Циба. Звʼязатися із Савченком і Дементьєвим theБабелю не вдалося.