Нові вимоги до генпрокурора, Бюро фінбезпеки, спецкомітет у Раді й інші плани влади в силовій сфері. Інтервʼю майже депутата «Слуги народу» Дениса Монастирського

Перегляди:
7025
Автор:
Оксана Коваленко
Дата:

Facebook / Денис Монастырский

У день парламентських виборів у штабі «Слуги народу» (СН) кандидати в депутати розповідали про перші кроки влади після перемоги. На одній з тематичних панелей експерт «Українського інституту майбутнього» і 19-й номер списку СН Денис Монастирський проанонсував реформи в правоохоронній системі, реорганізацію Генпрокуратури, легалізацію приватних детективів і новий спецкомітет у парламенті. Цей виступ залишив багато питань. Їх ми поставили Монастирському особисто і зʼясували, хто, коли та як буде реформувати силовиків.

Ви плануєте реформу прокуратури. Що саме хочете змінити?

З 22 листопада цього року прокуратуру позбавлять функцій слідства. Тут важливо не втратити низку важливих справ, які розслідуються давно. Наприклад, справи Майдану, якими займається управління спецрозслідувань ГПУ. Можливо, його співробітники стануть процесуальними керівниками в цих справах і допомагатимуть слідчим того ж ДБР або Нацполіції. Але поки рішення остаточно не прийнято.

Взагалі, реформу прокуратури треба починати з генерального прокурора: ми маємо повернути вимогу про юридичну освіту для глави відомства. Також ми плануємо провести функціональний аналіз ГПУ і регіональних прокуратур, виявити та усунути дублюючі функції, скоротивши відповідні підрозділи. Наприклад, у Генпрокуратурі є підрозділ, який забезпечує діяльність генерального прокурора та його заступників. За роки роботи ГПУ його штат значно роздули, і його треба скоротити.

Кого ви бачите генпрокурором?

Це має бути людина з вищою юридичною освітою, професіонал, але необов’язково з органів прокуратури, це можуть бути суміжні професії.

Під такий опис підходять, наприклад, Руслан Рябошапка або Андрій Богдан.

Про це має сказати президент. Питання ще не вирішено.

Військова прокуратура залишиться?

Остаточного рішення з цього питання немає. Під час війни ця інституція повинна бути в надійних руках, і має бути точно визначено, хто чим займається.

Ви хочете створити в Раді спеціальний комітет з контролю за розвідувальними та правоохоронними органами. Чим він відрізнятиметься від звичайного комітету?

Є світова практика контролю за правоохоронними та розвідувальними органами — це доступ членів комітету до певних розвідувальних даних. Таких можливостей звичайні комітети не мають. Але для того, щоб такий спецкомітет існував, необхідно створити законодавчу базу, зокрема врахувати позицію Конституційного суду [КС] щодо меж контрольних функцій парламенту. Наприклад, за рішенням КС, Рада не може давати кадрові рекомендації в цій сфері. Над цим проєктом працював і чинний уряд. Коли документ буде готовий, його потрібно пропустити через зовнішнє експертне обговорення. До того ж ми маємо врахувати, що на членство в цьому комітеті можуть претендувати представники, наприклад, «Опозиційної платформи — За життя».

Коли в Раді сформують усі комітети?

Неформальне узгодження щодо комітетів відбувається вже з понеділка. Остаточно їх створять і призначать керівників у перші дні роботи нового парламенту. Деякі комітети ми об’єднаємо, але, думаю, комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності залишиться і не змінить назву. Я планую працювати в ньому. Створення спеціального комітету з контролю за правоохоронними органами триватиме місяць-півтора.

Ви говорили, що необхідно ухвалити закон про приватних детективів. Про що йдеться?

Ця сфера існує, детективи працюють, але фактично вони поза правовим полем. Є проєкт закону, який можна допрацювати та подати в парламент. Це дозволить захисту трохи вирівняти позиції з державним обвинуваченням. Поки слідчі перевантажені, захист з допомогою приватних детективів зможе збирати докази та використовувати їх у суді.

Ви плануєте створити Національне бюро фінансової безпеки. Що це за установа, як вона працюватиме?

Це новий слідчо-оперативний орган, який буде розслідувати та документувати економічні злочини проти держави. Він забере повноваження у всіх відомств, які зараз працюють у цьому напрямку: СБУ, Нацполіції і ДФС. Процесуальне керівництво буде здійснювати прокуратура.

Ви сказали, що хочете внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу, про що йдеться?

Йдеться про поправку Лозового, а саме про те, щоб повернути слідчому можливість особисто, за погодженням з прокурором призначати експертизи — без дозволу слідчого судді. Ми також хочемо, щоб слідчий і прокурор могли призначати певні запобіжні заходи і здійснювати слідчі дії без суду у справах, які вимагають швидкості.

Наскільки швидко ви плануєте реалізувати всі ці зміни? Наскільки готові проєкти?

Сьогодні [22 липня] у нас була зустріч з керівниками неформальних груп фракцій, ми обговорювали стан готовності законопроєктів і визначали їхню пріоритетність. Зараз у нас діє 21 внутрішній комітет, кожен з яких напрацьовує щонайменше десять законопроєктів. Є блок, який стосується змін до Конституції, — це і питання недоторканності народних депутатів, і розширення підстав для дострокового припинення їхніх повноважень. Ці законопроєкти потрібно внести одразу, бо зміни до Конституції — це тривалий процес. Питання, які ми з вами обговорили, належать до пріоритетних.