У Facebook то захищають, то лають голову МОЗ Уляну Супрун. Який вона міністр? theБабель розбирає сім претензій критиків

Перегляди:
7241
Автори:
Тома Балаєва, Юліана Скібіцька
Дата:
У Facebook то захищають, то лають голову МОЗ Уляну Супрун. Який вона міністр? theБабель розбирає сім претензій критиків

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

Уже тиждень у Facebook триває флешмоб на підтримку виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун — #Улянувміністри. У вересні Супрун, як і інші члени Кабміну, має піти у відставку: за законом це відбувається після виборів у Верховну Раду. Супрун виконує обов'язки міністра охорони здоров'я з серпня 2016 року. За цей час вона провела кілька етапів медичної реформи, яку постійно критикують. Найголосніші критики — голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець, колишній міністр охорони здоров'я Олег Мусій і директор київського Інституту серця Борис Тодуров. theБабель визначив сім основних претензій до Супрун і спробував розібратися в них.

Претензія 1: не оголосила епідемію кору

З 2017 року в Україні зростає рівень захворюваності на кір. У 2017-му захворіли близько чотирьох з половиною тисяч осіб (померли п'ять), в 2018 році — майже 55 тисяч (померли 16). Пік захворюваності припав на січень 2019 року — на кір захворіли 15 тисяч осіб, шестеро померли. Тридцятого січня Супрун заявила, що Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) не оголошуватиме епідемію. За це її засудили багато експертів з охорони здоров'я.

Що сталося

Двадцять третього січня 2019 року Супрун заявила, що перш ніж оголосити епідемію, потрібно проаналізувати ряд показників, а не тільки кількість хворих і смертей, однак так і не повідомила, яких саме. Вона пообіцяла зібрати спеціальну комісію і через тиждень сказала, що комісія МОЗ вирішила не оголошувати епідемію. Зазвичай вона оголошується, коли перевищено епідемічний поріг, тобто частка тих, хто захворів, становить п'ять відсотків на 100 тисяч осіб. (При цьому в Грузії на початку 2019 року оголосили епідемію, коли захворіли 335 осіб, в американському штаті Вашингтон оголосили надзвичайний стан після 35 випадків захворювання.) Супрун закликала українців робити щеплення від кору, адже більшість хворих не були вакциновані. Для України епідемія означала б, за словами Супрун, розширені можливості для закупівлі вакцин. Проте в цьому немає необхідності, тому що в Україні достатньо вакцин, пояснили в МОЗ.

Претензія 2: швидка допомога та сімейні лікарі тепер рідше приїжджають додому

Супрун критикує роботу швидкої допомоги в Україні. За її словами, 70 відсотків викликів є непрофільними, з ними може впоратися і сімейний лікар. З 2019 року Супрун анонсувала проведення реформи екстреної допомоги. У планах — підвищити кваліфікацію медиків швидкої допомоги, а частину викликів перенаправити на центри первинної допомоги та сімейних лікарів. Швидка допомога повинна виїжджати тільки, якщо температура пацієнта піднялася вище 40 градусів, а жарознижуючі не допомогли, при болі в серці, проблемах з диханням, при екстрених і нещасних випадках. Це і так прописано в указі МОЗ за 2009 рік, але його не дотримуються.

Після того як медреформа набула чинності, змінився і принцип виклику лікаря додому. Раніше можна було зателефонувати в реєстратуру, викликати терапевта або педіатра, і він був зобов'язаний приїхати. За новими правилами, медик може не їхати до хворого, якщо вважає це зайвим. Він консультує пацієнта телефоном і вирішує, як вчинити. Подібний підхід розкритикував під час президентської кампанії Володимир Зеленський. Він заявив, що людям з села неможливо доїхати в лікарню, а до «бабусі, у якої хапає серце, не їде швидка».

Що сталося

У відповідь на критику Зеленського в МОЗ сказали, що виклики швидкої допомоги ніхто не відміняв, а реформа спрямована на те, щоб зосередитися саме на екстреній допомозі, коли є загроза життю пацієнта. Насправді зараз взагалі нічого не змінилося — лікар медицини невідкладних станів Київської швидкої допомоги Віталій Машков каже, що швидка, як і раніше, їздить на «не свої» виклики, тому що реформа ще не відпрацьована. Те саме стосується й сімейних лікарів. Вони так само приїжджають до пацієнта додому, якщо це необхідно.

Претензія 3: через Супрун медицина не отримує фінансування

У квітні 2018 року Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я схвалив проєкт постанови про відставку Супрун. Голова комітету Ольга Богомолець заявила, що в неї є особистий список претензій до Супрун. Серед них — те, що лікування онкологічних захворювань в Україні профінансовано лише на 27, а серцево-судинних — на 30 відсотків.

Що сталося

В Україні вже декілька років існує хронічне недофінансування медицини, і це стосується не лише онкології чи ССЗ. У 2018 році на медицину виділялося 3,4 відсотка ВВП, в 2011 — 3,8. Тобто така ситуація існувала й до Супрун, а звинувачення її у недофінансуванні є маніпуляцією з боку Богомолець, пояснює видання VoxCheck. За даними МОЗ, закупівля ліків за державний рахунок фінансується лише на 45 відсотків від потреби. Тому МОЗ намагається вирішити цю ситуацію перенаправленням коштів з інших програм. Також в 2017 році відомство запустило програму «Доступні ліки» — згідно з нею, пацієнтам мають повертати вартість ліків від серцево-судинних захворювань, астми та діабету.

Претензія 4: подвійне громадянство та відсутність освіти

У лютому 2019 року депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук подав позов до суду — він вимагав, щоб перебування на посаді в. о. міністра Супрун визнали незаконним. Мосійчук заявив, що Супрун, отримавши українське громадянство, не відмовилася від американського, і у неї немає медичної освіти.

Що сталося

Поки неясно, чи є у Супрун подвійне громадянство. Справу за позовом Мосійчука не закрито, до 5 вересня Міграційна служба України повинна надати документи про вихід Супрун з американського громадянства. На початку 2017 року колишній міністр охорони здоров'я Олег Мусій та директор Інституту серця Борис Тодуров засумнівалися в тому, що у Супрун є вища медична освіта. Супрун відмовилася показати копію диплома, щоб не розголошувати свої персональні дані. Пізніше віцеспікер Верховної Ради Оксана Сироїд опублікувала у Facebook фотографію диплома Супрун — вона стала доктором медицини в Мічиганському університеті. Крім диплома, Сироїд виклала фото свідоцтва про визнання іноземного диплома в Україні.

Претензія 5: зрив закупівель витратних матеріалів для лікування серцево-судинних захворювань

У січні 2017 року директор київського Інституту серця Борис Тодуров заявив про зірвані держзакупівлі препаратів та витратних матеріалів для лікування серцево-судинних хвороб і звинуватив у цьому Супрун.

Що сталося

У 2015 році Україна передала повноваження щодо закупівлі ліків міжнародним організаціям. Таким чином відомство Супрун вирішило боротися з корупцією у держзакупівлях. Але через бюрократичні складнощі договори з міжнародними організаціями підписували у другій половині року, тому вони не встигали доставити ліки вчасно. Що стосується звинувачень Тодурова, то, як пояснив заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський, коли вони з'явилися, відомство вже почало закупівлі — за рахунок бюджету 2017 року. «З вересня по грудень ми наздогнали закупівлі 2015—2016 років. І тепер ми починаємо закупівлі 2017 року на початку безпосередньо цього року — такого раніше ніколи не було», — заявив Лінчевський.

Претензія 6: зрив державної програми боротьби з раком

У лютому 2018 року Ольга Богомолець звинуватила Уляну Супрун в тому, що дія попередньої державної програми боротьби з раком закінчилася у 2016 році, а нову не розробили, і в підсумку постраждали мільйон онкохворих пацієнтів.

Що сталося

Державна програма боротьби з онкозахворюваннями справді закінчилася у 2016 році — вона почалася в 2010-му і була розрахована на шість років. Нова програма не з'явилася не через Супрун, а тому що у 2014 році Кабмін заборонив розробляти нові та продовжувати діючі цільові програми, на які потрібно додаткове фінансування з бюджету. При цьому ліки для онкохворих пацієнтів продовжували купувати.

Претензія 7: іспит IFOM

З цього року МОЗ зробив обов'язковим для студентів-медиків третього курсу новий іспит — американський IFOM. Частина студентів виступила проти IFOM і відмовилася його складати. Вони говорили, що навчальна програма не дає достатніх знань для складання іспиту, і навіть провели мітинги в Харкові, Тернополі, Львові. Студентів підтримали активісти — вони не розуміють, чому з багатьох подібних програм МОЗ обрав саме IFOM.

Що сталося

У МОЗ кажуть, що IFOM повністю змінить систему медичної освіти, унеможливить корупцію в медичних вишах і продаж дипломів, тому що результати іспиту неможливо підробити. На відміну від попереднього іспиту — «Крок», який провалювали лише три відсотки студентів, на IFOM правильними виявились лише 30 відсотків відповідей студентів. У МОЗ вважають, що це показник більш об'єктивної оцінки знань. Відмовлятися від іспиту, попри на протести, МОЗ не збирається — там вважають, що це найбільш ефективний та об'єктивний метод перевірки знань студентів.


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

«Усе починається або з грошей, або з жінок. У нашому випадку це були гроші». Новий заступник секретаря РНБО Олексій Данилов про 90-ті, Донбас і свою роботу — велике інтервʼю

Перегляди:
12475
Автор:
Євген Спірін
Дата: