Україна судиться з Росією щодо Криму у Страсбурзькому суді. Суть спору та перебіг першого засідання — зрозумілою мовою, максимально коротко

Перегляди:
6603
Автор:
Гліб Гусєв
Дата:
Україна судиться з Росією щодо Криму у Страсбурзькому суді. Суть спору та перебіг першого засідання — зрозумілою мовою, максимально коротко

Anadolu Agency / Getty Images

Сьогодні, 11 вересня, у Страсбурзі відбулося перше засідання Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за позовом «Україна проти Росії». Україна звинувачує Росію в тому, що вона встановила контроль над Кримом, вбивала українських військових, жорстоко поводилася з кримськими татарами, викрадала та катувала журналістів, залякувала православних священників та імамів — тобто порушила Конвенцію про права людини. Росія стверджує, що ЄСПЛ не повинен розглядати позов, тому що він є політичним, а не юридичним. Якщо ЄСПЛ візьметься розглядати позов, то перш за все йому доведеться встановити, чи вторглися російські військові на півострів у лютому 2014 року. Інтереси України представляє заступник міністра юстиції Іван Ліщина, інтереси Росії — заступник міністра юстиції Михайло Гальперін; обидві сторони залучили британських юристів. Подробиці засідання зі Страсбурга транслювали Катерина Наливайко та редакція юридичного медіа Dead Lawyers Society. Правові тонкощі справи головному редактору theБабеля Глібу Гусєву прокоментував фахівець із міжнародного арбітражу Микола Юрлов.

Справу «Україна проти Росії» розглядає Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі. У позові Україна заявляє, що 27 лютого 2014 року Росія вторглася на півострів, встановила над ним «загальний ефективний контроль» та «екстериторіальну юрисдикцію» і репресувала тих, хто виступав проти окупації. Вона вбила кількох українських громадян, забрала майно українських компаній, викрадала й жорстоко поводилася з журналістами та кримськими татарами, залякувала православних священників та імамів — тобто порушила відразу кілька статей Конвенції про права людини. Росія у відповідь називає справу не юридичною, а політичною. Вона заперечує, що в неї був контроль над Кримом до 18 березня 2014 року, і говорить, що Україна не вичерпала всі «внутрішні» способи вирішити справу — отже, ЄСПЛ не повинен розглядати її позов.

Ініціював позов до ЄСПЛ заступник міністра юстиції Іван Ліщина; для нього це буде останній процес — шість днів тому премʼєр-міністр звільнив його з посади. Крім нього, Україну в суді представляють ще три працівники міністерства та британський юрист Бен Еммерсон. Еммерсон спеціалізується на справах, повʼязаних із міжнародними конфліктами та тероризмом: він представляв Грузію, Кіпр, Хорватію, Косово, а у 2011 році захищав у британському суді Джуліана Ассанжа.

Росію в ЄСПЛ представляють 14 осіб, зокрема заступник міністра юстиції Михайло Гальперін, члени Генерального штабу ЗС РФ і Слідчого комітету РФ, а також британський юрист Майкл Свенстон. Свенстон — давній підрядник уряду РФ і частий гість на юридичних конференціях у Санкт-Петербурзі. Свенстон уже захищав Росію в ЄСПЛ за позовами, поданими Грузією і компанією «ЮКОС», представляв російських бізнесменів у справах про банкрутство в Британії.

Перше засідання Європейського суду з прав людини відбулося 11 вересня. На засіданні не розбирали позов по суті, а тільки питання, чи повинен ЄСПЛ його розглядати.

Після вступного слова суддів виступив заступник міністра юстиції Росії Михайло Гальперін. Він заявив, що український уряд, який прийшов до влади в 2014 році «внаслідок перевороту», не зробив нічого, щоб встановити у Криму демократію та верховенство права. Загроза насильства з боку нацистів (тут Гальперін згадав лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока і, чомусь, Віталія Кличка) змусила кримську владу провести референдум, а щоб її захистити, і знадобилась «російська присутність». Після нього виступив юрист Майкл Свенстон — від декларацій він перейшов до юридичних аргументів.

Основних юридичних аргументів у Росії два. По-перше, як каже Майкл Свенстон, Україна не провела нормальне розслідування. Вона не змогла довести ані те, що на півострові порушували права людини, ані те, що це могла зробити російська влада: Росія не контролювала Крим до середини березня 2014 року. Прямих доказів протилежного немає, а ті, що є у справі, — непрямі та насправді є українською пропагандою. По-друге, Україна не вичерпала всі «внутрішні» способи вирішити справу, отже, ЄСПЛ не може прийняти позов до розгляду — не виконаний так званий «критерій прийнятності».

По суті Росія каже, що Україна спочатку повинна пройти через ланцюжок судів на півострові та в Росії і лише після цього вона має право подати позов до ЄСПЛ.

Юридичні аргументи України висловили заступник міністра юстиції Іван Ліщина і британський юрист Бен Еммерсон. Вони наполягають на тому, що Росія отримала «загальний ефективний контроль» над Кримом та «екстериторіальну юрисдикцію», а тому повинна відповідати й за порушення прав людини на півострові. Розслідувати злочини Україна не змогла, тому що Росія перекрила їй доступ на півострів. Вичерпувати ж «внутрішні» способи для відновлення справедливості Україні немає сенсу, оскільки Росія встановила в Криму «адміністративну практику» придушення прихильників України.

Україна просить Європейський суд визнати, що він може розглядати її позов. ЄСПЛ перш за все доведеться встановити, чи був у Росії «ефективний екстериторіальний контроль» над Кримом — тобто чи вторглися російські військові на півострів 27 лютого 2014 року.

Володимир Зеленський хоче перезапустити НАЗК. Нинішній глава агентства Олександр Мангул розповідає, як зміниться агентство і хто перевірятиме декларації нової влади — інтервʼю theБабелю

Перегляди:
6058
Автори:
Марія Жартовська, Марія Ульяновська
Дата: