Едвард Сноуден написав мемуари про те, як він працював на спецслужби США. Ми вибрали найцікавіше про програми стеження, викрадені дані та маскування в Москві

Перегляди:
1515
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Артем Марков / Дар'я Светлова / theБабель

Едвард Сноуден — американський програміст, який працював у Центральному розвідувальному управлінні й Агентстві національної безпеки. У 2013 році він утік із країни та передав журналістам дані про те, як спецслужби США стежать за людьми в усьому світі. Зараз він живе в Росії. Сімнадцятого вересня Сноуден випустив мемуари під назвою «Особиста справа» (Permanent Record). У книзі він розповідає про своє дитинство та сімʼю, про те, як на нього вплинули теракти 11 вересня — він пішов спочатку в армію, а потім у ЦРУ й АНБ, та про те, як розчарувався в роботі спецслужб і вирішив їх викрити. Оглядач theБабеля Сергій Пивоваров прочитав мемуари Сноудена і не знайшов у них жодних особливих одкровень, тому вибрав лише найцікавіші моменти про те, як влаштована внутрішня кухня американських спецслужб, як працюють програми для стеження, яким чином Сноуден виносив секретні дані з будівлі АНБ, чому він опинився в Москві та як йому там живеться.

ЦРУ не контактувало з прибульцами

У ЦРУ є власний інтернет і веб, свої версії Facebook для агентів, Вікіпедії з інформацією про команди, проєкти і місії та Google для пошуку в цій великій секретній мережі. Отримавши доступ до неї, Сноуден дізнався, що «прибульці ніколи не звʼязувалися із Землею або, принаймні, з американською розвідкою, людина справді висадилася на Місяць, зміна клімату реальна, хіміотраси — це не жарт».

Сноуден пише, що «на внутрішніх новинних сайтах ЦРУ я читав абсолютно секретні розсилки щодо торгових переговорів і державних переворотів. Вони часто були схожі на повідомлення, які за кілька днів зʼявлялися в новинах CNN чи Fox».

АНБ стежить за всіма, навіть за президентом США

Працюючи в АНБ, Сноуден отримав доступ до секретних програм для стеження за людьми у США та всьому світі. Однією з них була програма PRISM, яка дозволяла АНБ регулярно збирати дані від Microsoft, Yahoo, Google, Facebook, YouTube, Skype і Apple, включно з електронною поштою, фотографіями, відео- й аудіочатами, контентом веббраузера, запитами пошукових систем і всіма іншими даними, що зберігаються у хмарах».

Проте, за словами Сноудена, найближчою до наукової фантастики річчю, яку він коли-небудь бачив, була програма XKEYSCORE. Її інтерфейс дозволяв вводити практично будь-яку адресу, номер телефону чи IP-адресу, а потім переглядати повну історію діяльності в інтернеті: прочитати електронну пошту, історію браузера та пошуку, повідомлення в соціальних мережах і багато іншого. «Я не набирав у XKEYSCORE імена директора агентства чи президента, але згодом я зрозумів, що міг би це зробити. У цій системі були всі, я зміг би погортати особисті справи члена Верховного суду чи конгресмена».

Завдяки XKEYSCORE Сноуден дійшов висновку, що всі у світі «дивляться порно і зберігають фотографії та відео своєї сімʼї».

Працівники АНБ зловживали цими програмами для «любовного стеження» (LOVEINT) за своїми колишніми чи нинішніми коханцями. А перехоплені оголені фото були певною неофіційною офісною валютою. «Негласне правило полягало в тому, що якщо ви знайшли оголені зображення чи відео, ви повинні були показати їх іншим чоловікам. Таким чином ви ставали причетними до злочинів одне одного».

Сноуден ховав секретні файли в кубику Рубіка

Сноуден копіював секретну інформацію і виносив її з будівлі АНБ так: спочатку він переносив дані на старі списані компʼютери, а потім копіював їх на карту памʼяті мікро-SD. «Якось, коли я ніс старий системний блок, мене зупинив один IT-директор і запитав, що я роблю. “Краду секрети”, — відповів я, і ми обидва розсміялися».

Карту памʼяті Сноуден спочатку ховав у шкарпетці або носив у роті, щоб проковтнути в разі необхідності. Потім придумав засовувати її у відрізаний квадрат кубика Рубіка. «Охоронці й усі інші знали мене як хлопця з кубиком Рубіка. Я постійно тягав його з собою та натренувався збирати його однією рукою. Він став моїм талісманом і засобом для відволікання уваги».

У Москві Сноуден застряг випадково

Двадцятого травня 2013 року Сноуден зняв усі гроші з рахунків, узяв лікарняний на роботі та полетів у Гонконг. Там він зустрівся з журналістами Guardian і The Washington Post і передав їм зібрані дані. Після публікації Сноудену висунули звинувачення у шпигунстві та крадіжці держвласності. США надіслали в Гонконг запит на його екстрадицію, тому Сноуден вирішив летіти в Еквадор з трьома пересадками — у Москві, Гавані та Каракасі.

Пересадка в Москві мала зайняти 20 годин. Але поки Сноуден летів з Гонконгу, американська влада анулювала його паспорт. Тому в аеропорту «Шереметьєво» на нього вже чекали співробітники ФСБ. Вони запропонували йому співпрацю: «Чи є яка-небудь інформація, можливо, якась дрібниця, якою б ви могли поділитися з нами?» Але Сноуден відмовився: «Я не збираюся співпрацювати зі спецслужбами. Якщо хочете, то можете обшукати мою сумку. Але я запевняю, що там немає нічого, що могло б вам допомогти».

Сноуден провів у «Шереметьєво» 40 днів, поки не зʼявився адвокат Анатолій Кучерена — «єдиний юрист, який продемонстрував далекоглядність, прийшовши в аеропорт з перекладачем», і допоміг йому отримати тимчасовий політичний притулок.

Зараз у Сноудена є посвідка на російське громадянство, він живе в орендованій двокімнатній квартирі в Москві. Узимку 2014 року до нього зі США приїхала його дівчина Ліндсі Міллс, у 2017-му вони одружилися. На життя він заробляє виступами через відеозвʼязок перед студентами, вченими, юристами, технологами. Російських друзів у Москві в нього немає.

«Я трохи змінюю свою зовнішність щоразу, коли виходжу на вулицю. Можу поголити бороду або вдягнути інші окуляри. Мені ніколи не подобався холод, допоки я не зрозумів, що капелюх і шарф забезпечують найзручнішу анонімність у світі. Я міняю ритм і темп прогулянки. Проїжджаючи повз будівлі, обладнані системою відеоспостереження, я опускаю голову донизу. Якщо я беру таксі, то виходжу за кілька кварталів від того місця, куди їду».

Дивись Луганськ! Перші вулиці, площі і будинки на архівних знімках. Спеціальний проєкт до 224-річчя міста

Автори:
Сергій Пивоваров, Дар'я Светлова, Артем Марков
Дата: