Парламент дуже швидко затвердив новий склад ЦВК. Хто всі ці люди? Сімнадцять коротких досьє

Перегляди:
4816
Автори:
Оксана Коваленко, Марія Жартовська
Дата:

Новообраний глава Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

Сьогодні, 4 жовтня, парламент затвердив новий склад Центральної виборчої комісії (ЦВК) — менше ніж за місяць після того, як президент Володимир Зеленський розпустив старий. Кандидатів до нового складу пропонували всі депутатські фракції і групи. Найбільше представництво в ЦВК отримала фракція «Слуги народу» — 12 членів із 17. Ще двоє пройшли від фракції ОПзЖ, по одному — від «Голосу», «Європейської солідарності» і «Батьківщини». Головою ЦВК став Олег Діденко, його заступниками — Сергій Дубовик (ОПзЖ) і «слуга народу» Віталій Плукарь. Кореспондентки theБабеля Оксана Коваленко і Марія Жартовська склали (дуже) короткі досьє на нових членів ЦВК.

Оксана Боярчук («Слуга народу»). Закінчила Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Працювала юрисконсультом у фірмах «Атлас Ворлд Билдинг», «Брейнг груп» і «Укржитлосервіс». У 2012 році отримала свідоцтво нотаріуса. Остання робота — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. У своїй декларації за 2018 рік вказала дорогі прикраси і годинник Chopard.

Юрій Буглак («Європейська солідарність»). Народився в 1965 році, закінчив КНУ ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «правознавство» та Інститут ім. І. Ф. Кураса за спеціальністю «державне управління». У 1999 році отримав свідоцтво адвоката, займався приватною адвокатською практикою. З 1996 по 2012 рік обіймав різні посади в «Українському промислово-інвестиційному концерні» бізнесмена Петра Порошенка, пройшов шлях від юрисконсульта до заступника генерального директора. У 2002—2006 роках був помічником народного депутата Петра Порошенка. У 2008 році став співзасновником «5 каналу»; у 2014 році балотувався до парламенту за списком «Блоку Петра Порошенка», але до парламенту не пройшов. У 2015 році був кандидатом у члени Вищої ради юстиції. З 2011 року — один із засновників юридичної фірми «Альянс адвокатів Б і Б ЛЕКС». Після дострокового припинення повноважень депутата Олексія Савченка в лютому 2017 року ЦВК зареєструвала Буглака народним депутатом. Був головою підкомітету з питань протидії політичній корупції.

Олена Гатаулліна («Слуга народу»). Юрисконсульт, працювала в юридичній групі «Колегіум». З 2007 по 2009 рік компанію очолював Валерій Карпунцов. Пізніше він запросив Гатаулліну в партію УДАР Віталія Кличка. За словами Карпунцова, там вона працювала в юридичному департаменті та керувала регіональними координаторами партії. У 2012 році Гатаулліна за списком УДАРу балотувалася в Раду, але не пройшла. Після цього працювала в юридичному відділі секретаріату партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка, значилася співробітницею управління справами апарату парламенту. Також була помічницею нардепа від «Європейської солідарності» Анатолія Євлахова.

Зліва направо: Оксана Боярчук, Юрій Буглак, Олена Гатаулліна, Андрій Гевко

Фото УНІАН

Андрій Гевко («Голос»). Новий член ЦВК народився в Тернополі. Він член політради і заступник голови партії «Голос». На останніх парламентських виборах балотувався в Раду за списками цієї політсили, але не пройшов через низьке 23 місце.

З 2006 року був виконавчим директором «Громадянської мережі ОПОРА» — організації, що займається моніторингом виборів і усім, що з ними повʼязано. До 2009 року працював у команді фронтмена «Океану Ельзи» Святослава Вакарчука. Потім був радником його батька — міністра освіти Івана Вакарчука. З 2009 по 2010 рік очолював один з департаментів Міносвіти. З 2012 до осені 2014 року був помічником депутата від партії «Свобода» Михайла Головка. Звідти у 2014 повернувся до Міносвіти — працював помічником міністра Сергія Квіта, а вже в липні 2014 року став заступником міністра. Цю посаду він обіймав до травня 2016-го.

У 2016—2018 роках працював у «Реанімаційному пакеті реформ» — організації, що займається просуванням реформ в Україні. У 2017 році був координатором розвитку Центрального офісу реформ при Мінрегіоні. Також працював помічником члена ЦВК Леонтія Шипілова.

Вікторія Глущенко («Батьківщина»). З 2015 року працює в секретаріаті ЦВК — в управлінні правового забезпечення, головним консультантом відділу представництва в судах. Згідно з деклараціями, останні роки вона не заробляла, а отримувала лише матеріальну допомогу (наприклад, у 2016 році отримала матеріальну допомогу по догляду за дитиною).

Віталій Грень («Слуга народу»). Юрист, який спеціалізується на юридичному супроводі політичних партій, громадських організацій і фондів. Працював юристом у міжнародній громадській організації «Наша спадщина», був юрисконсультом партії «Україна Майбутнього» та юристом одеського Гуманітарно-теологічного інституту. Керував юридичним департаментом партії УКРОП, входив до її політради. У 2015 році від УКРОПу балотувався в Київську обласну раду, але не пройшов. У Раді VI скликання працював на громадських засадах помічником тодішнього нардепа від «Батьківщини» Віктора Уколова, у парламенті VIII скликання — помічником депутата від «Блоку Петра Порошенка» Павла Унгуряна.

Зліва направо: Вікторія Глущенко, Віталій Грень, Сергій Дубовик, Андрій Євстігнєєв

Фото УНІАН

Олег Діденко («Слуга народу»). Новий глава ЦВК — член її попереднього складу. Увійшов туди після того, як ЦВК залишив Олександр Копиленко. Діденко — юрист, займався приватною юридичною практикою. У 2007 році разом з Валерієм Карпунцовим працював у юридичній групі «Колегіум» і з ним же в «Нашій Україні». У партії був юрисконсультом і першим заступником керівника юридичного департаменту. Діденко в різний час працював помічником-консультантом бізнесмена і політика Давида Жванії, Владислава Каськіва, Миколи Катеринчука, Романа Безсмертного.

Сергій Дубовик (ОПзЖ). Працював у попередньому складі ЦВК. Заслужений юрист України. Уперше членом ЦВК став у березні 2004 року, коли комісію очолював Сергій Ківалов. У грудні 2004 року став секретарем ЦВК і був ним до 2007 року. Тоді головою комісії був Ярослав Давидович.

У березні 2008 року він очолив Центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників Міністерства юстиції України. У жовтні 2013 року став радником голови ЦВК Михайла Охендовського і був ним до квітня 2014.

Сергій Дубовик на громадських засадах був помічником нардепів Ради IV скликання від СДПУ(о) Григорія Суркіса, Ігоря Шурми і Леоніда Кравчука, а у парламенті VI скликання — нардепа від Партії регіонів Валерія Бондика. У 2007 році і сам балотувався за списком Партії регіонів під номером 248, але до Ради не потрапив.

Андрій Євстігнєєв («Слуга народу»). Член попереднього складу ЦВК. У вересні 2018 року пройшов до комісії за квотою «Батьківщини» і пропрацював там рік.

У 2005 році закінчив юридичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка, згодом — аспірантуру. З 2012 року — доцент кафедри екологічного права в рідному вузі. Євстігнєєв — керуючий партнер адвокатського обʼєднання «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери». У 2006 році отримав адвокатське свідоцтво, але за два роки його анулювали. Також Євстігнєєв — директор юридичної та аудиторської компанії «РСП Інтернешнл», засновником якої є австрійська компанія «ЕРЕСПЕ ГМБХ».

Юрист на громадських засадах, був помічником депутатів від «Батьківщини» Валерія Кальченка (2007—2012) і Бориса Тарасюка (2012—2019). У 2015 році Євстігнєєв брав участь у конкурсі на посаду судді Верховного суду, але вибув через низькі результати письмового тестування та практичного завдання.

Відповідно до декларації, у 2018 році новий член ЦВК отримав близько 2,2 мільйона гривень доходів, майже два з них — від підприємницької діяльності.

Зліва направо: Ірина Єфремова, Олександра Кармаза, Павло Любченко, Юрій Мірошниченко

Фото УНІАН

Ірина Єфремова («Слуга народу»). Єфремова починала шкільною вчителькою, за освітою вона викладачка російської мови та літератури. У 2003 році отримала диплом юриста в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого та до 2005 року працювала в юркомпанії «Кредо». Тоді ж була була помічницею на громадських засадах народного депутата від «Нашої України» Володимира Філенка.

З 2005 по 2010 рік Єфремова очолювала Печенізьку райдержадміністрацію Харківської області. У 2010-му стала заступником директора Інституту регіональної політики — аналітичного центру, що займається проблемами розвитку Донбасу. Того ж року її обрали депутатом Харківської облради від «Батьківщини».

У 2012 вона балотувалася за списками цієї партії в Раду, але не пройшла і стала помічницею народного депутата від «Батьківщини» Арсена Авакова, а через два роки — його радницею. До парламенту VIII скликання вона потрапила від партії «Народний фронт». Очолювала підкомітет з питань забезпечення діяльності Верховної Ради і народних депутатів. У 2018 році стала членом ЦВК за квотою НФ.

Олександра Кармаза («Слуга народу»). У Раді IV скликання була помічницею нардепа від БЮТ Григорія Омельченка. На парламентських виборах 2019 року балотувалася за списком «Слуги народу», але в Раду не пройшла. Під час тренінгу депутатів від СН у Трускавці розповідала, як підготувати законопроєкт. Останнє місце роботи — головний консультант головного юридичного управління апарату Верховної Ради.

Павло Любченко («Слуга народу»). На дострокових парламентських виборах 2014 року балотувався як мажоритарник від «Радикальної партії Олега Ляшка» в Кіровоградській області, але до парламенту не пройшов. На виборах 2019 року знову не потрапив у Раду, але вже як кандидат від партії «Голос» Святослава Вакарчука — Любченку дісталося непрохідне 120 місце. Новий член ЦВК — доктор юридичних наук, з 2010 року — професор кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Юрій Мірошниченко (ОПзЖ). Політик зі стажем. З червня 2004 року до листопада 2005-го був заступником голови партії «Трудова Україна» Сергія Тігіпка. З 2006 по 2014 рік Мірошниченко був нардепом від Партії регіонів, а з березня 2010 року — представником президента Віктора Януковича. Шістнадцятого січня 2014 року він серед інших депутатів від ПР проголосував за пакет «диктаторських законів», що обмежували свободу слова і права людини.

У квітні 2014 року вийшов з фракції Партії регіонів. На дострокових парламентських виборах 2014 року балотувався під номером 20 у списку «Опозиційного блоку», у 2019-му — за списком ОПзЖ під номером 41, але його місце виявилося непрохідним.

Зліва направо: Володимир Перепелюк, Віталій Плукар, Сергій Постівий, Юрій Фрицький

Фото УНІАН

Володимир Перепелюк («Слуга народу»). Народився в 1975 році в Чернівцях, закінчив Чернівецький національний університет за спеціальністю «право». У 1996—1997 роках працював у юридичній компанії «Бізнес-Синдикат», представляв інтереси клієнтів у цивільних і господарських справах. З 1997 по 2005 рік викладав в альма-матер — на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права і на кафедрі правосуддя. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого в Харкові. У дисертації описував поняття і принципи адміністративного процесу. З 2005 по 2008 рік викладав у Київському університеті туризму, економіки і права.

Працював в юридичному департаменті центрального штабу партії Віктора Ющенка на дострокових парламентських виборах. У 2007 році брав участь у розробці проєкту закону про адміністративні послуги. Був науковим консультантом Конституційного суду. Зараз працює науковим консультантом у секретаріаті Касаційного адміністративного суду (входить до Верховного суду) — у відділі забезпечення діяльності голови та заступника голови суду. Автор монографії про адміністративний процес.

Віталій Плукар («Слуга народу»). У 2011 році захистив кандидатську дисертацію у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Тема роботи — правила розгляду судами справ, повʼязаних зі скаргами кандидатів на бездіяльність виборчих комісій під час виборів.

У 2012—2014 роках працював в юридичному департаменті УДАРу і був помічником депутата від цієї партії Валерія Карпунцова. На парламентських виборах 2014-го, за інформацією сайту Hromadske.ua, входив до контрольної комісії з виготовлення виборчих бюлетенів як делегат від УДАРу.

Після призначення заступника голови УДАРу Віталія Ковальчука заступником керівника Адміністрації президента (АП) Плукар перейшов за ним і працював в АП завідувачем відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади. У вересні 2018-го став членом ЦВК за квотою «Блоку Петра Порошенка».

Сергій Постівий («Слуга народу»). Юрист за освітою, закінчив Східноєвропейський університет. З 2012 по 2014 рік у Раді працював помічником трьох депутатів фракції «Батьківщина» — Андрія Пишного, Сергія Кудлаєнка і Володимира Полочанінова.

Працював юрисконсультом у компанії «ВелМарк». Зазначений як один із засновників Громадської організації «Конституційний конвент», створеної у 2015 році. До цієї організації входять колишні депутати-бютівці Полочанінов і Віталій Чудновський. Востаннє сайт організації оновлювався у 2017 році.

Останнє місце роботи Сергія Постівого — виконком Білоцерківської міськради. Там він почав з посади юрисконсульта, а закінчив керуючим справами. Звідти він перейшов у ЦВК.

Юрій Фрицький («Слуга народу»). У 1979 році закінчив факультет права КНУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1985 році захистив кандидатську дисертацію. Пізніше працював у Міністерстві юстиції. У 1994 році закінчив Німецьку академію менеджменту в місті Целле, а за рік — Міжнародний інститут менеджменту Гернштайн у Відні. Після цього 10 років працював в Інституті держави і права НАН України, потім — доцентом кафедри правознавства в Київському політехнічному інституті.

У 2009 році Фрицький захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади державної влади в Україні». Після цього його запросили на роботу до ВМУРОЛ «Україна», де у вересні 2010 року він очолив Інститут права та суспільних відносин. Там Фрицький викладає конституційне право, держбудівництво, місцеве самоврядування і конституційне судочинство. Новому члену ЦВК 61 рік.

75 років тому розвідка США випустила керівництво з бюрократичного саботажу в тилу нацистів. Здається, за ним досі працюють у багатьох компаніях

Перегляди:
5257
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата: