59 років тому в Києві відкрили першу чергу метро. Згадуємо, як будували перші станції та найглибшу у світі — «Арсенальну» (в архівних фото)

Перегляди:
19731
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Будівельники Київського метрополітену на станції «Арсенальна» вітають машиніста-інструктора Олексія Сімагіна з першим пробним рейсом, 22 жовтня 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Шостого листопада 1960 року в Києві відкрили першу чергу метро з пʼяти станцій — «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна». Це був третій у СРСР метрополітен після Москви та Ленінграда. Метро в Києві хотіли побудувати ще наприкінці XIX, потім на початку XX століття, — але тоді завадили війни. У 1945-му зʼявився новий проєкт метро з трьома лініями, які існують і донині. До 1960 року встигли побудувати лише пʼять станцій сучасної червоної гілки, причому «Арсенальна» виявилася найглибшою в світі станцією підземки, а її вестибюль споруджували на поверхні й опускали під землю чотири місяці. Оглядач theБабеля Сергій Пивоваров дізнався, як будували та оздоблювали перші станції Київського метрополітену та розшукав архівні знімки 1950—1960-х років.

Перший проєкт підземного рейкового тунелю в Києві зʼявився ще в 1880-х. Його планували побудувати від сучасного Річкового вокзалу, через Поштову площу й Бессарабку до Залізничного вокзалу. Але тоді Міська дума відхилила проєкт. По-перше, через вартість, а по-друге, тому що тоді Києву не загрожував транспортний колапс. Повторно до теми будівництва метро повернулися в 1910-х. Але тоді завадили Перша світова та Громадянська війна.

У 1936 році затверджено новий Генеральний план забудови Києва. Починається будівництво урядового кварталу. Цього ж року затвердили проєкт Київського метрополітену завдовжки близько 40 кілометрів. Згідно з планом, метро мало зʼєднати Вигурівщину на лівому березі з Оболонню на правому, звідти поверхнею йти до Вишневого, потім через Пирогів і Жуків острів виходити до залізничної колії поблизу Дарницького вокзалу, а звідти — до Воскресенки. У 1937 році почали будувати два тунелі під Дніпром: Південний, який зʼєднав би Жуків острів з Осокорками, і Північний — для сполучення Оболоні з Вигурівщиною. Але будівництво згорнули через Другу світову війну.

Навесні 1945 року затвердили план післявоєнної реконструкції Києва. У ньому передбачалося будівництво 22 станцій на трьох гілках метро, які існують сьогодні, — Святошино — Бровари, Куренівка — Сталінка (зараз Оболонь — Теремки) і Сирець — Печерськ.

Тунель Київського метрополітену поблизу станції «Арсенальна», 9 серпня 1959 року. Будівельники Київського метрополітену вивіряють колії в тунелі між станціями «Університет» та «Хрещатик», 31 жовтня 1959 року. Прохідник за роботою в тунелі Київського метрополітену, вересень 1959 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

У 1949 році почали пробивати тунелі метро від сучасної станції «Дніпро». Тут же було й перше депо. Перша «збійка» тунелів відбулася в 1951-му між станціями «Дніпро» та «Арсенальна». Остання — у 1959-му між станціями «Університет» і «Вокзальна».

Будівництво лінії Київського метро від станції «Дніпро» на лівий берег, 1963 рік. Станція метро «Дніпро» в Києві, липень 1962 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Апаратниця 3-ої ділянки будівництва Київського метрополітену Стеблевська А. за роботою, 31 жовтня 1958 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Через особливості рельєфу на правому березі Києва будівельників метро спіткали труднощі: підземні води, важкопрохідні ґрунти тощо. Тому тунелі для перших станцій довелося прокладати на великій глибині. Так побудували найглибшу в світі станцію «Арсенальна» — 105,5 метра. Її зводили за лондонським типом — із підземним вестибюлем. Його споруджували на поверхні й потім чотири місяці поступово опускали під землю на 50-метрову глибину.

Спорудження підземного проміжного вестибюля станції «Арсенальна» Київського метрополітену, 28 березня 1958 року. Барельєф на пероні станції «Арсенальна» Київського метрополітену, 1962 рік. Будівля станції «Арсенальна» Київського метрополітену, 1962 рік.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Спорудження наземної станції «Хрещатик» Київського метрополітену, 12 січня 1960 року. Будівля станції «Хрещатик» Київського метрополітену, 1962 рік.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

До 1958 року повністю проклали тунелі, рейки та ескалатори для перших пʼяти станцій київського метрополітену — «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна». Цього ж року оголосили конкурс на краще оформлення станцій. Зрештою переможців відбирали з 80 проєктів-претендентів.

Оздоблювальні роботи на пероні станції «Вокзальна» Київського метрополітену, 3 жовтня 1960 року. Будівля станції «Вокзальна» Київського метрополітену, листопад 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Оздоблювальні роботи на станції «Хрещатик» Київського метрополітену, 30 липня 1960 року. Керівники партії та уряду УРСР оглядають станцію «Хрещатик» у день відкриття Київського метрополітену, 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Скульптура Леніна на станції «Університет» Київського метрополітену, 6 листопада 1960 року. Наземний вестибюль станції «Університет» Київського метрополітену, 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Перший тестовий рейс 22 жовтня 1960 року провів машиніст Московського метрополітену Олексій Сімагін. А на офіційному відкритті, 6 листопада, його змінив киянин Іван Виноградов. Він згадує, як їх разом із Сімагіним «перевіряли спецоргани на предмет свідомості», а особисто з ним «розмовляв полковник». Церемонію відкриття провели на «Хрещатику». Потім поїзд разом з партійним начальством рушив через «Арсенальну» до «Дніпра», а звідти назад до «Вокзальної».

Машиніст Іван Виноградов, який провів перший поїзд у день офіційного відкриття першої черги Київського метрополітену 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Каси станції «Дніпро» Київського метрополітену, 1960 рік. Пасажири першого поїзда у день відкриття Київського метрополітену 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Перший секретар ЦК КПУ Микола Підгорний (у центрі) на церемонії відкриття Київського метрополітену на станції «Хрещатик» 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Після відкриття метрополітен тиждень працював в екскурсійному режимі. Групи від підприємств і навчальних закладів могли безкоштовно оглядати станції й кататися у вагонах. Сьогодні Київський метрополітен — це три лінії протяжністю майже 70 кілометрів, 52 станції з трьома пересадочними вузлами. Метро щодня перевозить близько 1,5 мільйона пасажирів.