Національний інститут раку звинувачують у корупції, директорку відстороняють, справу розслідує поліція. Розповідаємо, що там відбувається та чи справді все настільки погано (спойлер — так)

Перегляди:
4954
Автори:
Катерина Коваленко, Марія Ульяновська
Дата:

Національний інститут раку

Артем Марков / Дар'я Светлова / theБабель

Сьомого листопада парламентський Комітет з питань здоровʼя розглядав проблему Національного інституту раку. Це головний заклад країни, який діагностує та лікує онкологію. У серпні поліція виявила, що в інституті беруть хабарі, наступного місяця Міністерство охорони здоров’я доручило провести позаплановий аудит закладу, який виявив безліч проблем: порушення фінансової звітності, наявність прострочених ліків, неефективне використання коштів тощо. Керівництво інституту перекладає провину на інших, а міністр охорони здоровʼя Зоряна Скалецька хоче реформувати установу та змінити директора. На засіданні комітету заступник міністра охорони здоровʼя Андрій Семиволос заявив, що МОЗ проводить службове розслідування в інституті, на цей час директорку Олену Колеснік відстороняють від обовʼязків. Кореспондентки theБабеля Катерина Коваленко та Марія Ульяновська вивчили повний аудиторський звіт, поговорили з директоркою і головним лікарем Національного інституту раку та пояснюють, що там відбувається.

Дванадцятого вересня журналістка Яніна Соколова, яка лікувалась від раку в НІР, публічно заявила про безлад в інституті. Вона звинуватила директорку закладу Олену Колеснік у корупції та війні проти головного лікаря Андрія Безносенка. Майже одразу журналістку запросили на зустріч із очільницею МОЗ Зоряною Скалецькою — та пообіцяла взяти справу під особистий контроль. Сімнадцятого вересня заступник Скалецької Михайло Загрійчук ініціював аудит Національного інституту раку за 2019 рік. Народна депутатка від партії «Голос» Олександра Устінова заявила, що в НІР порушують правила державних закупівель, через це в МОЗ і призначили аудит. Перевірка тривала тиждень.

Андрій Безносенко та Олена Колеснік.

theБабель

Головні порушення в інституті, виявлені аудиторами:

  • відсутність внутрішнього порядку формування потреб для закупівлі ліків;

  • неефективна робота тендерного комітету (більшість медикаментів нерівномірно закупили у другому півріччі 2019 року);

  • великий залишок препарату «Метотрексат-Тева»;

  • наявність прострочених ліків на загальну суму понад 316 тисяч гривень;

  • неналежне виконання договорів, укладених за результатами закупівель, що може призвести до неефективного використання коштів і невчасних поставок обладнання та медичних виробів;

  • неналежна видача техніки зі складу — без оформлення розхідних документів;

  • нестача 149 одиниць комп’ютерної техніки на суму понад 700 тисяч гривень;

  • 22 монітори вартістю понад 56 тисяч гривень не відповідають вимогам договорів;

  • 122 системні блоки та 139 моніторів не використовуються, бо немає потрібного системного забезпечення;

  • формальне проведення щорічної інвентаризації, результати якої не відповідають дійсності;

  • у відділеннях не ведеться облік ліків і медвиробів до 200 гривень, а автоматизована система ведення складського обліку недосконала;

  • є розбіжності в сумах грошових обігів за серпень 2019 року, викривлена звітність;

  • бухоблік та фінансова звітність ведуться з такими порушеннями, що підтвердити їхню достовірність за 2019 рік неможливо.

У короткій довідці про результати аудиту, яка є на сайті МОЗ за 25 жовтня, йдеться про чотири порушення в Інституті раку. НІР безсистемно закуповує лікарські засоби, не враховуючи реальні потреби хворих. Також інститут замовляє невиправдано велику кількість препарату «Метотрексат-Тева» для лікування дорослої онкології. На момент перевірки на складі було 4 452 упаковки препарату, хоча за рік у НІР у середньому використовують близько 800 флаконів. Дороге обладнання, яке роками стоїть на складах, у НІР не застосовують, крім цього, аудит виявив нестачу 149 комп’ютерів, які інститут купив у 2017 році.

theБабель отримав повну версію аудиторського звіту МОЗ. Аудит виявив безліч порушень: неефективна робота тендерного комітету інституту, поставки та відвантаження товарів не контролюють — порушуються строки, немає видаткових накладних, товар постачається невчасно та в неповному обсязі. Комп’ютери зникли, тому що їх видають зі складу без жодних документів, а щорічна інвентаризація проводиться формально. Деяка техніка не використовується, тому що немає потрібного програмного забезпечення. Але порушень правил публічних закупівель, про які заявляла Устінова, аудитори не виявили. Натомість повідомили, що бухгалтерський облік та фінансова звітність інституту ведуться з такими порушеннями, що підтвердити достовірність бухобліку та звітності за 2019 рік неможливо.

Керівництво Інституту раку визнає, що ці порушення є, але перекладає відповідальність на інших. Винним у тому, що лишилося забагато препарату «Метотрексат-Тева», НІР вважає головного лікаря Андрія Безносенка. За версією керівництва, він надіслав у МОЗ заявку на замовлення ліків, виправивши потрібні 800 флаконів на 5 190. У коментарі theБабелю Безносенко заперечив свою причетність до цього. Листи НІР, надіслані до МОЗ, подані від імені Колеснік, але підписані її заступником Коровіним. Підпису чи імені Безносенка на документах немає.

Аудиту передували обшуки та внутрішнє розслідування в Інституті раку. У серпні 2019 року під час обшуків поліція виявила, що працівники НІР отримали хабарі від онкохворих за видачу ліків, які забезпечує держава. Їх також звинуватили в одержанні хабарів від підприємств — за перемогу в конкурсних торгах. Сімнадцятого вересня прокуратура Києва повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікарю-онкологу. Їх звинувачують у заволодінні коштами онкохворих громадян.

Після обшуків керівництво НІР відсторонило від роботи головного лікаря Безносенка. Як розповіла theБабелю директорка інституту Олена Колеснік, він продовжує оперувати, але не виконує адміністративних функцій. Причиною вона назвала те, що він фігурує в розслідуванні Нацполіції. «Усіх чотирьох [фігурантів] комісія відсторонила, Безносенка в тому числі», — сказала вона. При цьому він не є підозрюваним у справі, а проходить як свідок.

Безносенко в коментарі theБабелю розповідає, що директорка Олена Колеснік «виживала» його з інституту. «Вона звинувачувала мене в корупції, не відпускала у відпустку за власний рахунок, ініціювала службові перевірки щодо мене та робила все, що підпадає під ознаки булінгу. Усе, щоб я пішов», — сказав він. За словами Безносенка, це розпочалося після того, як він очолив комісію з перетворення Національного інституту раку на державне підприємство. Він прийняв цю пропозицію від керівництва МОЗ за Уляни Супрун. Перетворення інституту мало б посилити контроль за ним міністерства. Колеснік відкидає такі звинувачення.

До складу комісії, що відсторонила Безносенка, входять люди, які можуть бути причетні до порушень в інституті. Наприклад, голова службової комісії Руслан Ткаченко одночасно є заступником директора з адміністративно-господарської роботи та головою тендерного комітету НІР, до якого в аудиторів були зауваження. Заступник голови комісії Олександр Яцина є також заступником директора з лікувально-координаційної роботи й паралельно очолює робочу групу із закупівлі комп’ютерів. Також до комісії входить головний бухгалтер НІР, яка, за висновками аудиту, підготувала сумнівні звіти.

МОЗ проводить в інституті комплексну перевірку, результати будуть у грудні. На цей час Олену Колеснік відстороняють від виконання обовʼязків, наказ набуває чинності 8 листопада. Очільниця МОЗ Зоряна Скалецька передала матеріали аудиту правоохоронцям. Як повідомила theБабелю речниця поліції Києва Оксана Блищик, за зверненням міністра розпочали кримінальне провадження за статтею про привласнення чи розтрату чужого майна (ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу). Стаття передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років ув’язнення.

Сама Скалецька заявила, що інститут «займається ганебними речами». В інтерв’ю «BBC Україна» вона сказала, що вивчає можливість звільнити директорку НІР Олену Колеснік. Умови звільнення Колеснік мають бути визначені в контракті, який вона підписувала з МОЗ при призначенні на посаду в 2015 році. Скалецька також хоче реформувати Інститут раку та планує перетворити його з бюджетної установи на державне підприємство, а це передбачає і новий конкурс на посаду директора. theБабель звернувся до пресслужби МОЗ із офіційним запитом, але на час публікації не отримав відповіді.