Парламент підтримав закон про продаж сільгоспземлі. Що це означає та де взяти землю, щоб її продати?

Перегляди:
3547
Автор:
Оксана Коваленко
Дата:

Ринок землі в Україні

Артем Марков / Дар'я Светлова / theБабель

Тринадцятого листопада народні депутати пів дня товклися біля трибуни Ради. Фракції «Батьківщини» та «Опозиційної платформи — За життя» намагалися завадити ухвалити в першому читанні закон про обіг сільгоспземель. Ще один мітинг проти закону тривав під Радою. Попри це, після обіду «Слуга народу» та позафракційні депутати 240 голосами підтримали законопроєкт. Це перший крок до скасування мораторію на продаж сільгоспземлі, який діє в Україні 18 років. Що означає це рішення, хто зможе продати землю та як її купити — пояснюємо максимально коротко.

Сьогоднішнє голосування означає, що в Україні зʼявився ринок землі?

Поки ні. Парламент підтримав законопроєкт тільки в першому читанні. Тепер документ повернуть у профільний комітет для доопрацювання, а потім, із правками, ще раз подадуть на голосування в Раду. І якщо депутати підтримають його ще раз, згідно з нинішньою версією документа, ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Що конкретно я отримаю, якщо законопроєкт ухвалять без правок?

Якщо ви громадянин України — зможете купувати і продавати сільськогосподарську землю. Зараз право купити землю є у двох категорій: фізосіб із профільною сільгоспосвітою або відповідним досвідом роботи; юросіб, у яких у статутних документах прописана відповідна діяльність. Але на практиці ця норма не працює, тому що з 2001 року діє мораторій на обіг сільгоспземель. Після його скасування кожен українець, територіальна громада чи українська компанія зможуть торгувати сільгоспземлею.

Такої землі в Україні зараз майже 43 мільйони гектарів, 31 мільйон з яких — у приватній власності. Тобто зняття мораторію торкнеться приблизно кожного шостого українця: усіх, хто купив землю до мораторію або отримав земельний пай після розформування колгоспів (таких в Україні близько семи мільйонів людей, разом з тими, кому паї дісталися у спадок).

Тобто українську землю скуплять великі корпорації, у яких є гроші?

Напевно ніхто не знає, скільки землі опиниться у великих корпорацій, але законопроєкт передбачає обмеження, щоб не допустити появи монополістів. Одне підприємство або просто українець зможуть володіти не більше ніж 35 відсотками сільгоспземлі в межах однієї територіальної громади, або вісьма відсотками — в області, або половиною відсотка — в межах усієї України.

Якщо покупець створить кілька компаній і через них спробує скупити землю, кожне підприємство проходитиме перевірку, в тому числі щодо його кінцевого власника. Якщо махінацію виявлять, угоди про купівлю-продаж землі вважатимуться недійсними.

Політики кажуть, що українську землю скуплять іноземці — їм збираються заважати?

Їм уже заважають. Звичайні іноземці (фізичні особи) ні зараз, ні у разі прийняття нинішньої версії законопроєкту володіти українською землею не зможуть. Навіть якщо земля дістанеться громадянину іншої країни у спадок, протягом року йому доведеться її продати.

Складніше з юридичними особами — компаніями, які належать іноземцям. У прийнятому законопроєкті написано, що такі підприємства не зможуть купувати українську землю до 2024 року. Але президент Володимир Зеленський уже пообіцяв, що це питання винесуть на референдум, і українці самі вирішать — чи зможуть іноземні компанії купувати землю. Але, навіть якщо закон про ринок землі приймуть остаточно, швидко вирішити це питання не вийде — закону про референдум в Україні немає.

Якщо ринку землі немає, звідки зараз фермери та великі агрохолдинги беруть землю?

В Україні є тіньовий ринок землі. Міністерство економіки та сільського господарства оцінює його приблизно в 10 мільярдів гривень. Ті, у кого вже є земля, здають її в оренду та отримують за це гроші. У міністерстві кажуть, що за два роки власники землі здали 460 тисяч гектарів, а всього існує 12 юридичних механізмів обходу мораторію.

Якщо в законопроєкті все продумали, чому він розколов Раду?

Ніхто не каже, що законопроєкт ідеальний — його будуть доопрацьовувати та вносити правки. Щоб ринок землі запрацював, треба запустити роботу Геокадастру і передати землі територіальним громадам. До того ж, фракція «Європейської солідарності» Петра Порошенка, який раніше підтримував скасування мораторію, не проголосувала за законопроєкт. Депутати «Солідарності» пропонують доопрацювати документ і прибрати з нього норму, яка дозволяє концентрувати 210 тисяч гектарів в одних руках (максимально допустима норма), створити прозорий земельний кадастр, земельний банк і встановити мінімальну ціну за гектар. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький говорить, що якщо ринок запрацює, гектар коштуватиме приблизно 2 200 доларів.

Ще одна причина критики законопроєкту в Раді — негативне ставлення до скасування мораторію частини українців. Відповідно до вересневого опитування групи «Рейтинг», 73 відсотки українців проти ринку землі, і тільки 19 відсотків — за. Найбільший відсоток противників на сході країни, і найбільше скасування мораторію критикують люди старші за 50 років. Це електорат найактивніших противників ринку землі — партій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя».

Згідно з дослідженням фонду «Демократичні ініціативи» і «Центру Разумкова», проведеним у червні, скасування мораторію підтримує половина українців, а 28 відсотків — проти.

Серед українських партій за ринок землі активно виступає «Слуга народу», а із західних партнерів — Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.

Влада каже, що земля — ​​власність народу України. Якщо так, де я можу отримати свою частину?

За Конституцією, земля справді належить народу, і кожен українець може приватизувати кілька ділянок. Якщо говорити про сільгоспземлі, то до 2 гектарів можна отримати для ведення сільського господарства і 0,12 гектара під садівництво. Щоб приватизувати таку землю, спочатку потрібно знайти вільні ділянки в будь-якому регіоні країни, оформити всі необхідні документи й отримати право власності. В Україні зробити це складно через бюрократію і відсутність єдиної бази землі. На початок 2018 року, за даними Світового банку, за такою схемою землю приватизували 9,5 млн осіб.