Юлія Сінькевич повинна була очолити Держкіно, але в останній момент вибула з конкурсу. Вона буде судитися, а кіношники — протестувати

Перегляди:
5180
Автор:
Ріта Дудіна
Дата:

Андрій Максимов / Прес-служба Одеського міжнародного кінофестивалю

Двадцять другого листопада генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич вибула з конкурсу на посаду голови Держкіно. Здавалося, її призначення — вирішене питання: вона єдина дійшла до останнього етапу відбору. Але на співбесіді в Національному агентстві держслужби (НАДС) їй сказали, що вона не проходить. У Держкіно немає голови вже три місяці, тому відомство не може призначити пітчинги та спланувати роботу на наступний рік. Українські режисери та продюсери чекали приходу Сінькевич і назвали відбір ганьбою. Кореспондентка theБабеля Рита Дудіна поговорила з режисерами і продюсерами і розповідає, хто така Юлія Сінькевич, що вона пропонує і що буде з конкурсом далі.

Юлія Сінькевич вибула з конкурсу, тому що її визнали «слабким менеджером». Їй залишалося пройти співбесіду в НАДС і потім у міністра культури Володимира Бородянського. Після цього, швидше за все, Кабмін затвердив би її на посаді. На співбесіді в НАДС кандидату виставляли шість оцінок за кількома критеріями, за кожен можна було набрати до двох балів. Учасник вибуває з конкурсу, якщо хоча б в одному критерії отримає 0,5 бала. Сінькевич отримала одну таку оцінку за «управління ефективністю і розвитком людських ресурсів». Вона збирається оскаржувати рішення в суді, зараз її юрист збирає матеріали для позову. У Міністерстві культури theБабелю сказали, що не відповідають за цей етап відбору, у НАДС за телефоном, що вказаний на сайті, нам відповів охоронець.

Кандидати на посаду голови Держкіно вперше проходили складний конкурс. Цього року на нього подалися 13 осіб. Учасники проходили тести на знання законів, з англійської мови, ситуативного мислення та лідерських якостей. Найбільше балів набрала Сінькевич. Журналістам вона розповідала, що збирається будувати систему, яка нормально працюватиме незалежно від керівника. Вона запевняє, що розбирається в проблемах українського кінематографа й осучаснить українську кіноосвіту.

Сімнадцятого листопада Сінькевич представила стратегію роботи Держкіно. Вона казала, що хоче зберегти всі напрацювання попереднього голови Держкіно Пилипа Іллєнка, але зробити українське кіно різноманітним і поліпшити критерії пітчингів — зараз вони розмиті та їх складно виміряти. Спочатку вона збиралася зробити три речі: дослідити ринок, щоб зрозуміти, наприклад, скільки фільмів країні потрібно на рік і де не вистачає кінотеатрів; провести в Держкіно фінансовий аудит; розробити державну програму, яка перетворить українське кіно на «міжнародний бренд». Сінькевич планувала з допомогою Держкіно обмінюватися досвідом зі світовими режисерами та продюсерами, разом з Міносвіти створити нові навчальні програми та налагодити систему cash rebate («повернення грошей»), яка має привабити іноземні продакшени.

У кіноспільноті добре відгукуються про Пилипа Іллєнка, хоча й критикують за фінансування провальних проєктів. За Іллєнка Держкіно щороку отримувало все більше грошей і профінансувало 194 кінопроєкти. Багато з них не вийшли, а випущені зібрали у прокаті в шість разів менше, ніж на них витратили, — 357,67 мільйона гривень. Більшу частину грошей вкладали в патріотичні фільми, але найкасовішими стали розважальні: «Я, ти, він, вона» Володимира Зеленського, комедія «Божевільне весілля» і мультфільм «Вкрадена принцеса». Режисери і продюсери говорили, що Держкіно за Іллєнка забагато грошей витрачало даремно. Але Сінькевич та інші учасники Української кіноакадемії вважають, що він все одно приніс більше користі.

«Іллєнко зробив набагато більше, ніж його попередники: прозорі пітчинги, виробництво фільмів. Найголовніше — він привчив глядача дивитися українське кіно. Може, він взяв кількістю, не завжди якістю, але глядачі звикли ходити на українське», — розповідає theБабелю кінопродюсер і член Української кіноакадемії Юрій Мінзянов. За Іллєнка на українське кіно справді стали ходити частіше: якщо у 2014 році таких глядачів було трохи понад два відсотки, то у 2019-му — майже девʼять. Іллєнко звільнився за власним бажанням у серпні 2019 року, сказавши, що його мрія — вивести українське кіно з застою — здійснилася.

Держкіно вже три місяці без керівника і не може повноцінно працювати, наприклад провести пітчинг. Як пояснила theБабелю Сінькевич, зараз потрібно планувати заходи на наступний рік, але це нікому робити. Режисер «Атлантиди» Валентин Васянович говорить theБабелю, що не бачить іншого кандидата, крім Сінькевич. Колишній голова Держкіно Іллєнко і продюсер «Дикого поля» Володимир Яценко називають результати відбору ганьбою. «Цього року нікого з індустрії не запросили на фінальну співбесіду, проте там були далекі від кіно люди», — стверджує він.

Режисери та продюсери збираються страйкувати під Національним агентством держслужби. Вони називають Сінькевич найсильнішим учасником відбору і «укомплектованим лідером»: завдяки Одеському кінофестивалю вона добре відома як в Україні, так і за кордоном, чого не було в Іллєнка. Від Сінькевич чекали того, що вона й обіцяла: постійного залучення Держкіно до розробки фільмів, премʼєр, які б виходили так само часто, як за Іллєнка, більше артхаусних міжнародних показів і незалежності Фонду Держкіно від влади. «Ми фізично заблокуємо роботу НАДС — не пускатиме їх на роботу, тому що вони не дозволяють нам працювати», — розповів продюсер Володимир Яценко theБабелю. Цю акцію запланували на 25 листопада. Дати нового відбору кандидатів поки немає, але, як розповів theБабелю продюсер Юрій Мінзянов, його надійне джерело підтвердило, що учасники першого відбору зможуть вдруге брати в ньому участь.