Екоактивісти лякають людей глобальним потеплінням і кінцем цивілізації. Кліматологи закликають не сіяти паніку — переказуємо матеріал Forbes

Перегляди:
4787
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Шведська екоактивістка Грета Тунберг виступає біля Білого дому в Вашингтоні, 13 вересня 2019 року.

Sarah Silbiger / Getty Images

Протягом останніх років заяви про проблему зміни клімату стали загрозливими. Екоактивісти попереджають, що настане апокаліпсис: рівень світового океану підвищується, люди гинуть від стихійних лих, тварини вимирають, посухи викличуть неврожаї та голод, і в найближчі десятиліття людська цивілізація загине повністю. ТһеБабель переказує велику статтю Майкла Шелленберга, який займається проблемою зміни клімату понад 20 років. Він вивчив свіжі дослідження, поговорив з експертами-кліматологами і пояснює, наскільки страхи обґрунтовані з погляду науки.

У 2019-му ми побачили безліч прогнозів про те, що зміна клімату знищить не тільки рослини та тварин, але й людство загалом. Голосніше за всіх виступили 16-річна шведська екоактивістка Грета Тунберг і наймолодша американська конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес. Перша у своїй новій книзі заявляє, що «приблизно до 2030 року ми можемо запустити незворотню ланцюгову реакцію, яка призведе до кінця нашої цивілізації». Друга сказала, що «кінець світу настане через 12 років, якщо ми не будемо вирішувати проблему зміни клімату».

Апокаліптичні прогнози зʼявилися й напередодні кліматичної конференції ООН в Іспанії, яка стартувала 2 грудня. Американський екоактивіст Білл МакКіббен вважає, що саме глобальне потепління викликало недавні масштабні пожежі в Австралії. Через це австралійських коал можна вважати «фактично вимерлими». На Vice вийшов матеріал про те, що «крах цивілізації, можливо, вже розпочався».

Автор статті в Forbes Майкл Шелленбергер понад 20 років займається проблемою зміни клімату. Він заснував науково-дослідну організацію Environmental Progress, яка співпрацює з провідними світовими експертами-кліматологами. Шелленбергер розбирає, наскільки обґрунтовані з наукового погляду страхи «апокаліпсису, що насувається».

Масштабні лісові пожежі в Австралії, 15 листопада 2019 року.

Brett Hemmings / Getty Images

Страх: «Зміни клімату призводять до масової міграції населення, особливо в країнах Південної Азії». Клімат відіграє свою роль, але не є головним чинником міграцій, більш важливі війни та економічна нерівність. Звіт МГЕЗК каже, що «стихійні лиха призводять до переміщення людей в усьому світі, але є обмежена кількість доказів того, що зміна клімату або підвищення рівня моря є безпосередньою причиною». Згідно з іншим дослідженням, «клімат вплинув на збройний конфлікт усередині країн. Проте інші фактори, як-от низький соціально-економічний розвиток та слабкі можливості держави, вважаються більш важливими».

Страх: «Усе більше людей гинуть через стихійні лиха, викликані зміною клімату». У 1931 році зареєстрували найвищу смертність від стихійних лих — близько трьох мільйонів осіб. Завдяки економічному та технічному прогресу в 2018 році ця цифра знизилася до 11 тисяч. За цей час чисельність населення планети зросла приблизно в чотири рази.

Масштабні пожежі в Каліфорнії, 11 жовтня 2019 року.

Mario Tama / Getty Images

Що ж стосується нещодавніх масштабних лісових пожеж в Австралії, США і Південній Америці, то вирішальну роль тут відіграє людський фактор — зведення будинків поблизу лісів, заготівля дров та порушення правил пожежної безпеки.

Страх: «Рівень світового океану підвищується, і ми всі потонемо». За прогнозами МГЕЗК, до 2100 року рівень моря підніметься приблизно на 0,6 метра. Третина території Нідерландів розташована нижче за рівень моря, у деяких районах висота опускається до семи метрів. Проте жителі цієї країни пристосувалися до такої проблеми ще 400 років тому. А відтоді технології значно розвинулися.

Туристи на затопленій площі Сан-Марко у Венеції, 12 листопада 2019 року.

Stefano Mazzola / Awakening / Getty Images

Страх: «Зміни клімату викликають неврожай і як наслідок — голод». Світове сільське господарство може прогодувати 10 мільярдів людей. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН прогнозує, що до 2050 року врожайність зросте на 30%. Це стосується навіть найбідніших країн Африки на південь від Сахари. А темпи зростання врожайності залежать, насамперед, від того, чи отримають ці країни доступ до машин для посіву та збирання, добрив та технологій іригації.

Страх: «Через зміну клімату вимирають тварини, що загрожує загибеллю всього людства». Справді, близько мільйона різних видів перебувають під загрозою зникнення. Однак зміна клімату далеко не головна причина. Набагато більшу загрозу становлять руйнування середовища проживання, хвороби та інвазивні види. При цьому ступінь загрози не варто перебільшувати, як у випадку з коалами. Міжнародний союз охорони природи називає коалу «вразливою», але не «вимираючою».

Постраждала від лісової пожежі коала в лікарні Порт-Маккуорі в Австралії, 19 листопада 2019 року.

Tao Shelan / China News Service / VCG via Getty Images

Доля деяких тварин може виявитися трагічною, але це не загрожує існуванню людської цивілізації. «Хоча багатьом видам загрожує зникнення, зміна клімату не загрожує зникненню людей... Мені б не хотілося, щоб ми мотивували людей дбати про довкілля, змушуючи вірити у щось несправжнє», — каже Кен Кальдейра зі Стенфордського університету. У бесіді з автором статті австралійський кліматолог Том Віглі назвав дезінформацією заяви про те, що зміни клімату загрожують цивілізації. «Частково це провина Грети Тунберг. Хоч вона це робить не навмисно, але вона не права».

Чи варто перебільшувати загрозу, аби привернути увагу суспільства? Нерідко апокаліптичні заяви оприлюдднюють не лише екоактивісти, а й самі вчені. Суспільство розколюється, політики роблять усе більш радикальні заяви. У вересні британські психологи повідомили, що діти все частіше страждають від емоційного розладу через лякаючі розмови про зміну клімату. У жовтні пасажири лондонського метро побили активістів групи Extinction Rebellion. Останні заблокували рух потягів, щоб привернути увагу до загрози існування людства.

Автор закликає активістів та журналістів «чесно і точно описувати екологічні проблеми, навіть якщо вони побоюються, що це знизить їхню цінність для новин чи значущість для читачів».