Як святкували Новий рік в Україні в 1930—1990-ті: дозволили ялинку, Дід Мороз кличе в космос, шампанське подешевшало (в архівних фото)

Перегляди:
11138
Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Більшу частину ХХ століття Україна входила до СРСР. За цей час у радянській побутовій культурі сформувалися новорічні традиції, деякі з яких актуальні й досі. У середині 1930-х з ялинки зняли тавро «буржуазного пережитку» й вона остаточно стала новорічним, а не різдвяним атрибутом. Наприкінці сорокових 1 січня зробили вихідним днем. У 70-ті Новий рік стали зустрічати біля телевізорів під привітання глави держави. У 80-ті та на початку 90-х стояли в чергах по дефіцитні продукти до святкового столу. Напередодні нового 2020 року theБабель згадує, як українці відзначали це свято в минулому столітті та публікує знімки 1930-х — 1990-х років з Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та з сімейного архіву нашої літредакторки Віри Солнцевої.

Після більшовицького перевороту Новий рік і святкова ялинка майже на двадцять років опинилися під забороною як «буржуазний», «попівський» та «антирадянський» звичай. Свято «повернув» другий секретар ЦК КПУ і перший секретар Київського обкому Павло Постишев. У 1935 році він написав лист у газету «Правда» із закликом «організувати дітям гарну ялинку». Тоді крім ялинки повернувся і Дід Мороз, а в 1937 році в нього зʼявилася помічниця — Снігуронька. З 1935 року запустили фабричне виробництво ялинкових іграшок. У 1948 році 1 січня вперше стало святковим і вихідним днем.

У 1952 році вийшло перше видання «Книги про смачну та здорову їжу» з ілюстраціями новорічного столу. З 1953 року партійні лідери стали записувати новорічні радіозвернення. Після того, як у 1957 році запустили перший штучний супутник Землі, набуває популярності космічна тема. Масовою вона стала після польоту в космос Юрія Гагаріна в 1961 році.

Новорічний бал-маскарад у будинку Червоної Армії в Харкові, 1937 рік.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Прадідусь і прабабуся літредакторки theБабеля Віри Солнцевої Василь (стоїть) і Віра (сидить ліворуч) Батеніни святкують новий 1939 рік у Києві.

Із особистого архіву Віри Солнцевої

Новорічна ялинка на площі Калініна (нині майдан Незалежності) в Києві, 1946 рік. Новорічна ялинка на площі Калініна (нині майдан Незалежності) в Києві, 31 грудня 1955 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Маскарад вихованців спецдитбудинку на ялинці під час зимових канікул у Дрогобичі Львівської області, січень 1948 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Мама літредакторки theБабеля Віри Солнцевої Маша Яріна під час святкування Нового 1955 року в Києві.

Із особистого архіву Віри Солнцевої

Дід Мороз зі Снігуронькою на Хрещатику в Києві вітають урядову трибуну в день 40-річчя УРСР, 25 грудня 1957 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Новорічна ялинка на площі Калініна (нині майдан Незалежності) в Києві, січень 1963 року. Новорічна ялинка в Київському палаці піонерів, 4 січня 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Новорічна ялинка на площі Калініна (нині майдан Незалежності) в Києві, січень 1967 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

У сімдесяті зʼявляється традиція зустрічати Новий рік біля телевізорів, які до того часу вже стали масовими. Тридцять першого грудня 1970 року телеглядачів уперше привітав з Новим роком генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв. Нарешті подешевшало «Радянське шампанське» через те, що виробництво автоматизували. З кінця сімдесятих у моді тварини з китайського гороскопу. У музиці популярні вокально-інструментальні ансамблі (ВІА).

У 1986-му з екранів телевізорів радянських людей уперше вітав президент США Рональд Рейган, а генсек СРСР Михайло Горбачов звертався до американців. Діда Мороза і Снігуроньку можна було замовити дітям додому в «Бюро добрих послуг». До новорічного столу готувалися за кілька місяців, закуповуючи дефіцитні продукти: ковбаси, рибу, червону та чорну ікру, мандарини, консерви. Напередодні Нового року шикувалися довгі черги по торти.

Експедиторка Головного морського агентства «Трансфлот» (друга праворуч) і курсант Одеського морехідного училища вітають з Новим роком дружину та дочку першого помічника капітана теплохода «Рафаель»; Одеса, 19 грудня 1971 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Новорічний студентський бал у Києві, 1972 рік.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Новорічна ялинка на площі Леніна в Краснодоні Ворошиловградської (нині Луганської) області, 17 грудня 1971 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Діди Морози та інспектор ДАІ на Хрещатику в Києві, грудень 1981 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

У новорічному телезверненні 31 грудня 1991 року президент Леонід Кравчук каже, що «Україна піднялася з колін, і зараз нам потрібно будувати нову державу та нову економіку». Радянський Союз розпався, але традиції зустрічати Новий рік за столом з дефіцитними продуктами і «під телевізор» ще залишилися. Поступово зʼявляється мода на все закордонне: фільми, одяг, посуд, їжу та напої. Саме в 90-ті деякі українці починають святкувати Новий рік у нічних клубах.

Викладач Ужгородського училища культури в костюмі Діда Мороза та сажотрус міського ЖКГ на даху одного з будинків Ужгорода, 28 грудня 1990 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Дід Мороз і головна новорічна ялинка України на майдані Незалежності в Києві, 29 грудня 1996 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Новорічна ялинка на Театральній площі в Луганську, грудень 1995 року. Герої дитячої новорічної вистави на сцені Міжнародного центру культури та мистецтв профспілок України в Києві, грудень 1996 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко на новорічній виставі для дітей у палаці «Україна», 8 січня 1998 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного