А-А-ААА-ААА!!! Усі пишуть про нову економічну кризу та «чорних лебедів» — що відбувається? І як пережити турбулентність?

Автор:
Алла Кошляк
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Через поширення коронавірусу компанії в усьому світі рахують збитки, а держави розробляють антикризові заходи. Курс в обмінниках виріс із 24,5 до 27 гривень за долар. Це сталося не лише через події у світі, а й тому, що змінився уряд і невідомо, коли продовжиться співпраця з МВФ. Нова позика від фонду потрібна, щоб цього року ми змогли погасити старі борги. Щоб підтримати економіку під час нестабільності, Нацбанк знизив облікову ставку. І запевнив, що валютних резервів у нього вистачить, аби підтримати гривню. Економісти радять українцям не бігти скуповувати долари, утриматися від усіх необов’язкових витрат, а якщо хочеться кудись інвестувати гроші, то придивитися до онлайн-сервісів та служб доставки. І звісно — дбати про своє здоров’я. «Бабель» зібрав пояснення експертів, що буде далі та що робити, коли наближається криза.

Долар може вирости до 30 гривень, але Нацбанк буде його стримувати

Через новини про коронавірус, нафту та фондові ринки бізнес та населення почали скуповувати валюту. На ринку утворилася паніка, і курс долара почав зростати. Щоб заспокоїти ринок, Нацбанк продав долари з резервів. За тиждень витратили майже мільярд доларів. Усього в резервах понад 26 мільярдів. «Різке падіння гривні може спричинити нову паніку, тому НБУ цілком правильно продає валюту з резервів, стримуючи коливання курсу», — говорить Юрій Городніченко, професор економіки Університету Каліфорнії (Берклі).

НБУ зараз повинен гасити ажіотажний попит на валюту, продаючи резерви, які для того й потрібні. «Якщо до кінця квітня ситуація стабілізується, ми пройдемо рік із девальвацією до 10—15 відсотків від сьогоднішніх значень. Вважаю цілком нормальним зменшення резервів до 18 мільярдів. Після цієї величини потрібно буде обмежувати попит на валюту адміністративно», — сказав у коментарі «Бабелю» економіст Олексій Геращенко.

Також Україна повинна сплатити борги за попередніми позиками МВФ та іншим кредиторам. Цього року найбільші платежі припадають на травень і вересень.

Резервів повинно вистачити і на це, і на «гасіння пожеж» на валютному ринку, і на купівлю критичного імпорту.

Тож безкінечно НБУ продавати долари на міжбанку не буде й повільно відпускатиме курс угору, якщо ситуація у світі буде далі погіршуватися.

Державі потрібно мати план Б — переговорити з кредиторами про відтермінування боргів унаслідок форс-мажору. Нацбанк має бути готовим витратити пʼять мільярдів доларів на згладжування курсу, але якщо це не допоможе й курс не стабілізується на позначках 30—31 гривня за долар, доведеться звертатися по додаткову допомогу до МВФ, вважає ексбанкір JP Morgan Роман Сульжик.

МВФ дасть Україні (швидше за все) нову позику

Україна продовжить співпрацю з МВФ. Міністр фінансів Ігор Уманський заявив, що про дотримання домовленостей, досягнутих із попереднім урядом, він поспілкувався з представниками МВФ 10 березня телефоном.

Нацбанк у своїх прогнозах на майбутнє також виходить із того, що співпраця з МВФ продовжиться, і Україна не оголошуватиме дефолт.

У самому Міжнародному валютному фонді вже раніше повідомляли, що готові надати різним країнам, які постраждали від коронавірусу, позики на 50 мільярдів доларів.

Нацбанк знизив облікову ставку, щоб підтримати економіку

Зниження облікової ставки повинно допомогти пожвавити економіку. Ставка впливає на вартість кредитів, які НБУ надає комерційним банкам. Чим вона нижча, тим дешевші банківські кредити для позичальників, тим більше вони беруть позик, зокрема на споживання (купують товари в кредит) і на розвиток бізнесу (закуповують сировину, відкривають нові відділення, модернізують виробництво тощо).

В НБУ запевняють, що це допоможе економіці, яка вже постраждала від зовнішніх потрясінь, а тепер і від карантину та закриття кордонів.

Гроші краще тримати в різних валютах і кількох банках

Очікуйте на гірше, відмовтесь від усіх необовʼязкових витрат. Щодо заощаджень правило незмінне — «тримати яйця в різних кошиках», тобто зберігати кошти в гривнях, доларах і євро, а депозити до 200 тисяч гривень у кількох різних банках (тоді в разі банкрутства фінустанови гроші компенсує держава через Фонд гарантування вкладів).

Нафта подешевшала, а бензин не буде

Через коронавірус у світі зменшилась економічна активність, тож зменшилося і споживання нафти. Щоб підвищити ціни на неї, в ОПЕК хотіли скоротити видобуток, але не домовилися з Росією. Тоді Саудівська Аравія збільшила видобуток і обвалила світові ціни (коли пропозиція нафти збільшується, ціна на неї знижується). Це найбільше падіння за останні 30 років. Самим саудитам це не вигідно зараз, але може принести користь потім. Разом із нафтою дешевшає сланцевий газ, а це робить його видобуток невигідним — так нафтовики усувають конкурента Сполучені Штати. Зараз в ОПЕК не планують скорочувати видобуток. Нафта Brent у п’ятницю коштувала 35 доларів. Для порівняння, ще в січні барель нафти марки Brent коштував близько 70 доларів.

Внаслідок зниження цін на нафту в Україні може трохи подешевшати пальне. Але несуттєво й не одразу, адже імпортну нафту купують за долар, курс якого росте, а пальне на АЗС зараз продається із запасів, придбаних ще за старою ціною.

Обвалилися фондові ринки. Так, нас також зачепить

Індекси провідних фондових бірж світу за тиждень показали падіння від пʼяти до 20 відсотків. Трейдери навіть зупиняли роботу бірж і назвали 9 березня «чорним понеділком». Протягом тижня ситуація трохи вирівнялася, але потім США призупинили авіасполучення з ЄС в односторонньому порядку, і торги на Нью-Йоркській фондовій біржі довелося тимчасово зупиняти вдруге за тиждень.

Фондовий ринок в Україні не розвинений, тому цих падінь ми не відчули напряму. Але Україна — це невелика відкрита економіка, яка залежить від зовнішніх ринків.

Неспокій на світових майданчиках призвів до того, що подешевшали українські єврооблігації. А далі ця хвиля дістанеться до нас у вигляді падіння цін на український експорт та скорочення надходжень до бюджету (від митниці та заробітчан).

«Економічна криза неминуча, бо зараз змінюється насамперед звична поведінка людей. Це зумовить для низки бізнесів проблеми та банкрутство, від яких постраждають також їхні партнери та контрагенти. Гадаю, що в Україні це перспектива щонайменше найближчого півріччя. Але рано чи пізно ситуація заспокоїться, і економічне зростання відновиться», — говорить економіст Олексій Геращенко.

Постраждали авіація і туризм, зате доставки та стримінги виграли

Усі негативні наслідки для бізнесу можна поділити на чотири великі групи: втрати від зростання ризиків (курс, ціни на нафту), втрати від погіршення ситуації у світі (зменшення попиту на продукцію), втрати від закриття кордонів і карантину та ланцюгова реакція від попередніх трьох пунктів.

Найбільше уже втратили авіаперевезення та туризм. Наприклад, Airbaltic оголосили, що планують скоротитися до 400 людей і закрити 23 зі 100 маршрутів. Через карантин постраждали організатори масових заходів. Потерпають від збитків власники коворкінгів, концертних майданчиків, великих культурних і розважальних закладів.

У виграші опинилися стримінги, служби доставки та продавці медикаментів. Приплив нових користувачів відчувають сервіси, які полегшують організацію віддаленої роботи: корпоративні месенджери типу Slack, хмарні оператори та провайдери вебсервісів. «Ринок хмарних сервісів в Україні в середньому й так зростає на 30 відсотків за рік. А тепер навіть ті, хто сумнівався, зацікавились послугою», — розповів у коментарі «Бабелю» CEO GigaCloud Артем Коханевич.

У великих економічних шоків можуть бути й інші плюси. Економісти VoxUkraine стверджують, що криза може стимулювати розвиток нових індустрій, поліпшити якість медичної допомоги завдяки разовій закупівлі якісного обладнання і навчання додаткового персоналу та створити нові корисні соціальні норми, як-от: обов’язкова гігієна, турбота про власне здоров’я, ефективна організація віддаленої роботи.

Поради від консалтингової компанії McKinsey для власників і керівників бізнесу:

  • захистіть своїх працівників від вірусу;

  • створіть антикризову групу, щоб відстежувати ситуацію та швидко приймати рішення;

  • переконайтеся, що фінансових ресурсів вистачить, щоб пережити кризу;

  • скоротіть усі зайві видатки;

  • комунікуйте зі своїм споживачем, нічого не приховуйте.

Пандемія і є «чорним лебедем»

У 2007 році Нассім Талеб, професор фінансів та колишній торговець з Волл-стріт, написав книгу про події, які він назвав «чорними лебедями». Талеб стверджував, що такі події неможливо передбачити через їхню надзвичайну рідкість. І вони мають катастрофічні наслідки.

Ще у січні цього року рейтингове агентство Moodyʼs назвало цим терміном ситуацію з коронавірусом. Мовляв, пандемія буде навіть значнішим «чорним лебедем», аніж глобальна фінансова криза 2008—2009 років: «На відміну від припинення іпотечного кредитування в США, ніхто не прогнозував приходу на початку 2020 року потенційно руйнівної пандемії. І на відміну від фінансової кризи, виправити або компенсувати наслідки пандемії значно важче».