Академія наук і дві українські фірми ще в січні розробили тести на коронавірус, але Україна їх майже не використовує. Пояснюємо чому

Автори:
Катерина Коваленко, Оксана Коваленко
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Українські вчені ще в січні розробили тести для виявлення коронавірусу. Це команди з Інституту молекулярної біології та генетики при Національній академії наук, а також із приватних компаній «Діаген» і «Українські генетичні технології». Два тижні тому Зеленський наказав ученим НАН виготовити 200 тисяч тестів, але Кабмін тільки зараз поновив фінансування академії. Приватні компанії теж готові виготовляти тести, але досі не отримали згоди від МОЗ. Кореспондентки «Бабеля» з’ясовували, чи можна довіряти українським тестам і чому їх досі не використовують у масштабах країни.

Розробкою тестів на коронавірус у НАН займалися вчені Інституту молекулярної біології та генетики. Вони почали роботу ще в січні за завданням Ради національної безпеки і оборони. Тоді в Україні ще не було хворих або тих, у кого підозрювали коронавірус. «Було прохання зробити якомога більше та якомога швидше, хоча б 500—600 штук», — розповів «Бабелю» академік-секретар НАН Сергій Комісаренко. Учені розробили тест-системи для ПЛР-досліджень — вони проводяться у вірусологічних лабораторіях і дають найточніший результат. За словами Комісаренка, тест-систему випробовували в референс-лабораторії Лондона. Випробування пройшли успішно: українські тести виявляють новий коронавірус і нічим не гірші за іноземні аналоги, стверджує вчений.

На сьогодні вчені Національної академії наук виготовили та передали в МОЗ тест-системи на 600 аналізів. За словами заступника міністра Віктора Ляшка, їх направили в Житомирський обласний лабораторний центр і в Центр громадського здоров’я. ЦГЗ отримав від НАН одну тест-систему на 96 реагентів, повідомила «Бабелю» речниця Центру Валерія Сало. У Житомирській лабораторії не змогли уточнити, скільки саме тестів отримали.

Тринадцятого березня НАН отримала велике замовлення від держави — виготовити 200 тисяч тестів. Володимир Зеленський підписав указ за результатами засідання Ради національної безпеки і оборони щодо боротьби з коронавірусом. У цьому рішенні Кабінету міністрів наказали невідкладно перерахувати кошти Інституту молекулярної біології та генетики НАН, щоб ті могли виконати замовлення. Але перший транш у 350 тисяч гривень НАН отримала лише 23 березня. «Він покриє витрати тільки на ті тести, які вже були зроблені та передані МОЗ», — каже Комісаренко. На виготовлення нових грошей знову немає. «Мінфін має перерахувати гроші академії, за ці кошти вчені купують реагенти, витратні матеріали, виготовляють тести та передають їх МОЗ», — пояснив академік. В Україні реагенти не виготовляють, їх можна купити тільки за кордоном.

Через брак фінансування частину працівників НАН попросили піти в неоплачувану відпустку. Така ситуація виникає щороку і стосується не тільки Інституту молекулярної біології та генетики, розповіла «Бабелю» співробітниця Інституту Оксана Півень. Сама вона пробуде у відпустці щонайменше два тижні. Сергій Комісаренко пояснює, що НАН змушена постійно економити на всьому, зокрема на зарплатах ученим. «Це не нова проблема, але вона стає хронічною, бо хронічним є недофінансування НАНУ, — каже він. — Тепер, коли сталася епідемія, усі нарешті зрозуміють, для чого країні потрібні вчені».

У середу, 25 березня, Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка повертає фінансування Інституту. Суму та терміни у Кабміні не озвучили. «Бабель» надіслав запити до Кабінету міністрів і Міністерства фінансів про те, коли саме академії перерахують гроші та про яку суму йдеться. Собівартість українського тесту — приблизно 250 гривень, отже, для замовлених 200 тисяч тестів НАН потребуватиме щонайменше 50 мільйонів.

Одночасно з Національною академією наук тести на коронавірус розробляли дві приватні генетичні лабораторії: «Діаген» і «Українські генетичні технології». Їхні тести — це теж системи для високоточних ПЛР-досліджень. За словами засновника «Діагена» Олександра Коляди, його команда взялася за розробку в січні, а вже 12 лютого зареєструвала свою тест-систему в МОЗ. «Українські генетичні технології» теж почали розробку тест-систем у січні, але в МОЗ зареєстрували їх пізніше — 17 березня. Обидві компанії зараз ведуть переговори з Міністерством. Виконавча директорка «Укргентеху» Любов Столяр розповіла «Бабелю», що їхня компанія готова виробляти тест-системи у великому обсязі та найближчим часом може укласти угоду з державою. Озвучити інші деталі вона відмовилася. Переговори «Діагена» з МОЗ тривають від січня.

У лютому РНБО просило Міністерство охорони здоров’я допомогти вченим із НАН та «Діагена» перевірити ефективність їхніх тестів. Для цього їм були потрібні зразки хворих пацієнтів — тоді в Україні таких людей не було, зразки надавала Всесвітня організація охорони здоровʼя (ВООЗ). «Лист РНБО про «Діаген» чомусь сприйняли як те, що РНБО просуває інтереси приватної лабораторії», — говорить Олександр Коляда. Депутатка від «Голосу» Олександра Устінова заявила, що Коляда є «ширмою», а за «Діагеном» стоять росіяни. За її словами, серед засновників цього підприємства зазначене ТОВ «Редвуд». Його кінцевий бенефіціар — Тетяна Звездогляд, яка також зазначена серед уповноважених осіб російської компанії «Євросєть». Устінова вважала, що просувати цю компанію в РНБО допомагав заступник секретаря Олексій Соловйов. Секретар РНБО Олексій Данілов тоді відповів, що не знає, чи є бенефіціари «Редвуд ЛТД» у Російській Федерації. А компанії, які будуть створювати тест-системи, є українськими й зареєстровані відповідно до законодавства. Двадцять першого березня цього року, згідно з реєстром, ЗАТ «Євросєть» припинило свою діяльність. У коментарі «Бабелю» Коляда заперечив будь-який зв’язок із Росією.

За словами Коляди, його компанія відмовилася від зразків ВООЗ, які просила їм надати РНБО, і перевіряла свої тест-системи в референс-лабораторії Німеччини. До МОЗ Коляда звернувся вже на початку березня, коли в Україні зафіксували першого хворого. «Ми звернулися з офіційним запитом і попросили поділитися його біоматеріалом, щоб перевірити тест-систему, — розповів учений. — За два тижні відповіді ми не отримали. Але в особистій розмові нам натякнули, що чекати нам нічого не варто». Коляда підозрює, що МОЗ почав затягувати співпрацю з «Діагеном» через звинувачення депутатки Устінової.

«Діаген» продає свої тест-системи переважно у приватні клініки — зараз вони є в Києві та трьох областях України. Коляда відмовився уточнити міста та назви клінік, пославшись на комерційну таємницю. «Діаген» на замовлення приватних клінік робить тест для однієї людини за 600 гривень, для пацієнта клініки вартість тестування становить близько тисячі. За словами Коляди, їхні тести вже виявили двох хворих на коронавірус. Це чоловік зі Львова, який був першим хворим в області, і молода дівчина з Києва. «Обох відмовилася тестувати держава. Вони приїхали з легкими симптомами, але їм сказали, що перевіряти їх не будуть», — розповідає він. Після діагнозу чоловіка зі Львова поклали до інфекційної лікарні, дівчину з Києва відправили хворіти додому.

Серед державних лікарень тести «Діагена» купили тільки в Харкові — області можуть самостійно закупити той товар, який захочуть. За даними сайту публічних закупівель Prozorro, компанія «Діаген» підписала договір із Харківською обласною дитячою інфекційною лікарнею ще 26 лютого. Сума договору — 5 992 гривні. Стільки коштує одна тест-система, уточнив Коляда. Жодна інша державна лікарня їхні тести не придбала. Усього, разом із приватними клініками, компанія «Діаген» продала близько 20 тест-систем на 50 реагентів. За словами Коляди, компанія готова щотижня виробляти тест-системи у кількості, достатній щоб протестувати близько тисячі людей.

У лабораторії Міністерства охорони здоров’я зараз тестують системи усіх трьох українських виробників, розповіли «Бабелю» у пресслужбі МОЗ. За словами Коляди, «Діаген» ще з 20 березня відправляє до МОЗ усі зразки, які тестує у своїй лабораторії. І протягом останніх днів комунікація з Міністерством покращується. Заступник міністра Віктор Ляшко нещодавно публічно пообіцяв, що найближчим часом Україна налагодить серійне виробництво своїх тест-систем.